Мета: дати поняття електроємності, сформулювати поняття конденсатора та на прикладі плаского конденсатора встановити залежність ємкості від властивостей діелектричної середи та лінійних розмірів конденсатора; навчити учнів розв’язувати задачі комбінованого типу на застосування законів механіки в електричних полях.
1. Електроємність.
2. Конденсатори.
3. Залежність електроємності конденсатора від діелектричної проникності і лінійних розмірів конденсатора
4. Енергія електричного поля
Ключові слова: електроємність, конденсатор, плоский конденсатор, поле конденсатору, енергія конденсатору
Електроємністю провідника С називають чисельну величину заряду, яку необхідно повідомити провідник, щоб змінити його потенціал на одиницю. 
Ємність провідника залежить від його форми, лінійних розмірів і діелектричної проникності середовища, яке оточує провідник, і не залежить від величини розташованого на ньому заряду. Одиницею ємності в системі СІ є фарада (Ф) - ємність провідника, в якому зміна заряду на 1 кулон змінює його потенціал на 1 вольт.
Конденсатором називається система двох (або декількох) різнойменно заряджених провідників з рівними за величиною зарядами. Якщо провідники є паралельними пластинами, то такий конденсатор називається плоским. Ємність плоского конденсатора: ,
де 1- 2 - різниця потенціалів між його пластинками. Ємність характеризує систему обох пластин в їх взаємному розміщенні, а не одну окрему пластину. Ємність плоского конденсатора можна також записати у вигляді: ,
де S - площа однієї з пластин, d - відстань між пластинами (товщина діелектрика). Якщо розміри пластинок набагато більші, ніж відстань між ними, то між пластинами (за винятком країв) створюється однорідне поле:
, де U- різниця потенціалів між пластинками, d- відстань між ними.
Ємність конденсатора, що складається з n пластин 
Ємність кулі радіусу r: C = 4 or
Ємність батареї конденсаторів:
а) при послідовному з'єднанні 
б) при паралельному з'єднанні Спар = С1+С2+...+Сn
Конденсатори за геометричною формою діляться на плоскі, циліндричні та сферичні.
Ємність циліндричного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 - це радіуси зовнішнього та внутрішнього циліндрів, а l – це довжина конденсатора.
Ємність сферичного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 – це радіуси зовнішньої та внутрішньої сфер конденсатора.
За діелектриком конденсатори діляться на повітряні, паперові, парафінові, слюдяні, керамічні, композитні та інше.
Електричну енергію поля зарядженого провідника We
,
де С - ємність провідника, q - його заряд і - потенціал провідника. Для конденсатора - різниця потенціалів між його пластинками, і С - його ємність.
В калориметр, содержащий 1,5 кг воды при 20 C, положили 1 кг льда, имеющего Условие задачи: В калориметр, содержащий 1,5 кг воды при 20 °C, положили 1 кг льда, имеющего температуру -10 °C. Какая температура установится в калориметре? Задача №5.2.37 из «Сборника задач для подготовки к вступительным экзаменам по физике УГНТУ» Дано: m1=1,5 кг, t1=20∘ C, m2=1 кг, t2=−10∘ C, t−? Решение задачи: Из условия задачи совершенно непонятно, растает ли лёд полностью, а может он вообще даже не начнёт плавиться. Значит нам нужно провести оценку. Для начала определим численно количество теплоты Q1, выделяемое водой массой m1 при охлаждении от температуры t1 до температуры плавления льда tп (tп=0∘ C), по формуле: Q1=c1m1(t1–tп) Удельная теплоёмкость воды c1 равна 4200 Дж/(кг·°C). Q1=4200⋅1,5⋅(20–0)=126000Дж=126кДж Далее посчитаем численно количество теплоты Q2, необходимое для нагревания льда массой m2 от температуры t2 до температуры плавления льда tп, по формуле: Q2=c2m2(tп–t2) Удельная теплоёмкость льда c2 равна 2100 Дж/(кг·°C). Q2=2100⋅1⋅(0–(–10))=21000Дж=21кДж И напоследок определим количество теплоты Q3, необходимое для плавления льда массой m2, по следующей известной формуле: Q3=λm2 Удельная теплота плавления льда λ равна 330 кДж/кг. Q3=330⋅103⋅1=330000Дж=330кДж
Мета: дати поняття електроємності, сформулювати поняття конденсатора та на прикладі плаского конденсатора встановити залежність ємкості від властивостей діелектричної середи та лінійних розмірів конденсатора; навчити учнів розв’язувати задачі комбінованого типу на застосування законів механіки в електричних полях.
1. Електроємність.
2. Конденсатори.
3. Залежність електроємності конденсатора від діелектричної проникності і лінійних розмірів конденсатора
4. Енергія електричного поля
Ключові слова: електроємність, конденсатор, плоский конденсатор, поле конденсатору, енергія конденсатору
Електроємністю провідника С називають чисельну величину заряду, яку необхідно повідомити провідник, щоб змінити його потенціал на одиницю. 
Ємність провідника залежить від його форми, лінійних розмірів і діелектричної проникності середовища, яке оточує провідник, і не залежить від величини розташованого на ньому заряду. Одиницею ємності в системі СІ є фарада (Ф) - ємність провідника, в якому зміна заряду на 1 кулон змінює його потенціал на 1 вольт.
Конденсатором називається система двох (або декількох) різнойменно заряджених провідників з рівними за величиною зарядами. Якщо провідники є паралельними пластинами, то такий конденсатор називається плоским. Ємність плоского конденсатора: ,
де 1- 2 - різниця потенціалів між його пластинками. Ємність характеризує систему обох пластин в їх взаємному розміщенні, а не одну окрему пластину. Ємність плоского конденсатора можна також записати у вигляді: ,
де S - площа однієї з пластин, d - відстань між пластинами (товщина діелектрика). Якщо розміри пластинок набагато більші, ніж відстань між ними, то між пластинами (за винятком країв) створюється однорідне поле:
, де U- різниця потенціалів між пластинками, d- відстань між ними.
Ємність конденсатора, що складається з n пластин 
Ємність кулі радіусу r: C = 4 or
Ємність батареї конденсаторів:
а) при послідовному з'єднанні 
б) при паралельному з'єднанні Спар = С1+С2+...+Сn
Конденсатори за геометричною формою діляться на плоскі, циліндричні та сферичні.
Ємність циліндричного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 - це радіуси зовнішнього та внутрішнього циліндрів, а l – це довжина конденсатора.
Ємність сферичного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 – це радіуси зовнішньої та внутрішньої сфер конденсатора.
За діелектриком конденсатори діляться на повітряні, паперові, парафінові, слюдяні, керамічні, композитні та інше.
Електричну енергію поля зарядженого провідника We
,
де С - ємність провідника, q - його заряд і - потенціал провідника. Для конденсатора - різниця потенціалів між його пластинками, і С - його ємність.
В калориметр, содержащий 1,5 кг воды при 20 C, положили 1 кг льда, имеющего Условие задачи: В калориметр, содержащий 1,5 кг воды при 20 °C, положили 1 кг льда, имеющего температуру -10 °C. Какая температура установится в калориметре? Задача №5.2.37 из «Сборника задач для подготовки к вступительным экзаменам по физике УГНТУ» Дано: m1=1,5 кг, t1=20∘ C, m2=1 кг, t2=−10∘ C, t−? Решение задачи: Из условия задачи совершенно непонятно, растает ли лёд полностью, а может он вообще даже не начнёт плавиться. Значит нам нужно провести оценку. Для начала определим численно количество теплоты Q1, выделяемое водой массой m1 при охлаждении от температуры t1 до температуры плавления льда tп (tп=0∘ C), по формуле: Q1=c1m1(t1–tп) Удельная теплоёмкость воды c1 равна 4200 Дж/(кг·°C). Q1=4200⋅1,5⋅(20–0)=126000Дж=126кДж Далее посчитаем численно количество теплоты Q2, необходимое для нагревания льда массой m2 от температуры t2 до температуры плавления льда tп, по формуле: Q2=c2m2(tп–t2) Удельная теплоёмкость льда c2 равна 2100 Дж/(кг·°C). Q2=2100⋅1⋅(0–(–10))=21000Дж=21кДж И напоследок определим количество теплоты Q3, необходимое для плавления льда массой m2, по следующей известной формуле: Q3=λm2 Удельная теплота плавления льда λ равна 330 кДж/кг. Q3=330⋅103⋅1=330000Дж=330кДж
Источник: https://easyfizika.ru/zadachi/termodinamika/v-kalorimetr-soderzhashhij-1-5-kg-vody-pri-20-c-polozhili-1-kg-lda-imeyushhego/