До ть)
11.37. Електромагнітна хвиля частотою 4 МГц переходить із середовища з відносною діелектричною проникливістю ε1= 4,0 в середовище з відносною діелектричною проникливістю ε2= 81,0. Знайти приріст її довжини хвилі.
* 11.34. Густина енергії електромагнітного поля w = 0,5 Дж/м3 . Визначити модуль вектора Умова - Пойнтінга для цього поля P та кількість енергії, що переноситься за 2 хв через площу в 1 м2, перпендикулярну до напрямку поширення хвиль.
11.37. Електромагнітна хвиля частотою 4 МГц переходить із середовища з відносною діелектричною проникливістю ε1= 4,0 в середовище з відносною діелектричною проникливістю ε2= 81,0. Знайти приріст її довжини хвилі.
* 11.34. Густина енергії електромагнітного поля w = 0,5 Дж/м3 . Визначити модуль вектора Умова - Пойнтінга для цього поля P та кількість енергії, що переноситься за 2 хв через площу в 1 м2, перпендикулярну до напрямку поширення хвиль.
13.3. В досліді Юнга щілини освітлюються спочатку світлом з довжиною хвилі 0,6 мкм, а потім з невідомою довжиною хвилі. Сьома світла інтерференційна смуга у першому випадку збігається з десятою темною у другому. Визначте довжину хвилі світла у другому випадку.
13.10. На поверхню скляного об’єктива з показником заломлення 1,5 нанесено тонку плівку з показником заломлення 1,2. При якій найменшій товщині цієї плівки відбите світло буде максимально послаблене для довжини хвилі 550 нм?
13.22. На щілину, ширина якої 2 мкм, падає нормально паралельний пучок монохроматичного світла з довжиною хвилі 589 нм. Знайдіть кути, у напрямку яких будуть гатися мінімуми світла.
1. За 10 минут (600 с) 600*Q=с*m*50 (1)
2. За x с x*Q=c*m*162, откуда х/600=162/50, x=1944 c - время нагрева от 70С до 232 С. Итого энергия подводилась в течение 10+83=93 мин = 5580 с, из которых в течении 600+1944=2544 с тело нагревалось и в течение 5580-2544=3036 с плавилось. За время плавления к телу подведена энергия Q*3036=L*m=59000*m, откуда Q=19,43*m. Подставляя это выражение в уравнение (1) и сокращая на m, получаем с=600*19,43/50=233,16 Дж/(кг*К)
Если мы пренебрегаем трением, то вдоль поверхности наклонной плоскости (параллельно ей) на тело действует только проекция силы тяжести. Значение данной проекции: F=m*g*sinα. Согласно второго закона Ньютона, эта сила определяет ускорение тела вдоль поверхности наклонной плоскости: a=F/m. Подставим F, получим: a=m*g*sinα/m=g*sinα.Длина пути : S=h/sinα (из прямоугольного треугольника). Также, если считать, что тело начинает соскальзывать из состояния покоя, то можно длину пути выразить как: S=a*t²/2. Выразим отсюда время соскальзывания: t=√((2*S)/a). Подставляем выражение для ускорения, полученное из второго закона Ньютона: t=√((2*S)/(g*sinα))=
Подставив выражение для S, получим: t=√((2*h)/(g*sin²α))=√((2*10)/(10*0,5*0,5))=√(20/2,5)=√8=2√2 сек=2,82 сек.