Метеори́т (греч. Μετεώρος — поднятый в воздух, в ранних русскоязычных источниках упоминается как воздушный камень) — тело космического происхождения, достигшее поверхности Земли[1]
Гоба (метеорит) — крупнейший из найденных метеоритов и железных природных тел
Большинство найденных метеоритов имеют массу от нескольких граммов до нескольких десятков тонн (крупнейший из найденных метеоритов — Гоба, масса которого, по подсчетам, составляла около 60 тонн[2]). Полагают, что в сутки на Землю падает 5—6 тонн метеоритов, или 2 тысячи тонн в год[3].
Молекулярна фізика вивчає будову і властивості речовин на основі їх молекулярної структури. Молекулярна фізика виходить з того, що довільне тіло - тверде, рідке або газоподібне - складається із величезної кількості молекул, які перебувають у безладному русі, інтенсивність якого залежить від температури. Під час вивчення молекулярної фізики ви ознайомитесь з будовою, структурою і властивостями деяких матеріалів, з особливостями агрегатних змін, розглянете залежності кількісних характеристик від фізико-механічних властивостей речовин та їх будови. Молекулярна фізика слугує науковою основою сучасного матеріалознавства, вакуумної технології, порошкової металургії, холодильної техніки.
Метеори́т (греч. Μετεώρος — поднятый в воздух, в ранних русскоязычных источниках упоминается как воздушный камень) — тело космического происхождения, достигшее поверхности Земли[1]
Гоба (метеорит) — крупнейший из найденных метеоритов и железных природных тел
Большинство найденных метеоритов имеют массу от нескольких граммов до нескольких десятков тонн (крупнейший из найденных метеоритов — Гоба, масса которого, по подсчетам, составляла около 60 тонн[2]). Полагают, что в сутки на Землю падает 5—6 тонн метеоритов, или 2 тысячи тонн в год[3].
Молекулярна фізика виходить з того, що довільне тіло - тверде, рідке або газоподібне - складається із величезної кількості молекул, які перебувають у безладному русі, інтенсивність якого залежить від температури.
Під час вивчення молекулярної фізики ви ознайомитесь з будовою, структурою і властивостями деяких матеріалів, з особливостями агрегатних змін, розглянете залежності кількісних характеристик від фізико-механічних властивостей речовин та їх будови.
Молекулярна фізика слугує науковою основою сучасного матеріалознавства, вакуумної технології, порошкової металургії, холодильної техніки.