Цель работы: научиться находить центр тяжести тела. Оборудование: лист плотного картона, ножницы, булавка, нить, небольшой груз, карандаш, линейка.
Ход работы
1. Вырежьте из листа плотного картона фигуру неправильной формы.
2. Обозначьте вблизи края фигуры точку О и проткните картон булавкой в этой точке. Удерживая булавку горизонтально, убедитесь, что тело может свободно вращаться вокруг оси, проходящей через эту точку.
3. Привяжите нить к грузу, а на другом её конце сделайте петельку. Подвесьте нить с грузом к булавке. Когда нить будет неподвижна, отметьте её положение на картоне точкой А (для повышения точности — вблизи нижнего края фигуры).
4. Снимите с булавки отвес и картон. Положив картон на стол, проведите с линейки отрезок ОА.
5. Повторите опыт ещё 2 раза (старайтесь, чтобы места проколов были подальше друг от друга). В результате проведённых вами опытов на картоне будут начерчены три отрезка прямых. Если вы проводили опыт аккуратно, все три отрезка пересекутся в одной точке — эта точка и является центром тяжести тела.
6. Если проколоть булавкой картон в центре тяжести, тело должно находиться в равновесии на горизонтальной оси при любом положении. Воспользуйтесь этим для проверки точности определения вами центра тяжести.
7. Сдайте учителю для проверки картон с проведёнными на нём линиями.
юпі́тер — п'ята та найбільша планета сонячної системи. відстань юпітера від сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о.(740–814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). разом із сатурном, ураном і нептуном юпітер класифікують як газового гіганта.
юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
низка атмосферних явищ на юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з xvii століття.
юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких — іо, європа, ганімед і каллісто — було відкрито 1610 року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів наса: «піонери», «вояджери», «галілео» та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію юнона (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена наса і лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.
чтобы преобразовать лед в воду его нужно сначала растопить, то есть перевести в жидкое состояние, а затем, полученную воду при 0 °с довести до температуры 20 °с. для плавления m=0,5 кг льда потребуется количество теплоты
,
где дж/кг – удельная теплота плавления льда. для повышения температуры воды той же массы (m=0,5 кг) с 0 °с до 20 °с, необходимо затратить теплоты
,
где - удельная теплоемкость воды; - изменение температуры воды. таким образом, общее количество теплоты будет равно
,
вычисляем, получаем:
дж,