буду очень благодарен!
Рух тіла під дією кількох сил.
Запитання 1
При якому співвідношенні сил, які діють на підводний човен, він буде рівномірно підніматися вертикально вгору з урахуванням сил опору рухові?
А) Сила тяжіння менша за суму сили опору рухові і сили Архімеда.
Б) Сила Архімеда рівна сумі сили опору рухові і сили тяжіння.
В) Сила опору рухові рівна силі Архімеда.
Г) Сила опору рухові рівна сумі сили тяжіння і сили Архімеда.
Запитання 2
Брусок сковзує з похилої площини з прискоренням a. Кут нахилу площини до горизонту α . Коефіцієнт тертя між бруском і площиною µ . Вкажіть правильне твердження.
А) Сила тертя, що діє на брусок, напрямлена перпендикулярно до похилої площини.
Б) Сила реакціїї опори рівна по величині і протилежно напрямлена до сили тяжіння.
В) На брусок діють три сили: сила тяжіння, сила нормальної реакції опори і сила тертя.
Г) Сила реакції опори напрямлена вздовж похилої площини, протилежно до напряму сили тертя.
Запитання 3
Трамвай, що рухається зі швидкістю 6 м/с, починає гальмувати під дією сили тертя, і зупиняється через 1 хв. Визначте величину сили тертя. Маса трамвая 10000 кг.
А) 6000 Н
Б) 60000 Н
В) 10000 Н
Г) 1000 Н
Запитання 4
На одному кінці нитки, перекинутої через нерухомий блок, підвішений вантаж 600 г, а на другому – 400 г. З яким прискоренням рухаються вантажі?
А) 0.8 м/с2
Б) 2 м/с2
В) 1 м/с2
Г) 1.4 м/с2
Запитання 5
По горизонтальній поверхні тягнуть за нитку під кутом 30˚ до горизонту брусок масою 8 кг. Сила натягу нитки рівна 40 Н. Коефіцієнт тертя ковзання дорівнює 0,3.
Установіть відповідність між фізичною величиною та її числовим значенням. Вважайте g=10 м/с2.
1 - Сила реакції опори, що діє на брусок
2 - Сила тертя ковзання
3 - Прискорення з яким рухається брусок
4 - Рівнодійна всіх сил прикладених до бруска
А 80
Б 60
В 18
Г 16,8
Д 2,1
Запитання 6
Брусок зісковзує з похилої площини з кутом нахилу 30˚. Коефіцієнт тертя ковзання дорівнює 0,2. Визначте прискорення з яким рухається брусок. Прийміть g=10 м/с2. Результат округліть до десятих, дробову частину від цілої відокремлюйте комою (не точкою). Одиниць вимірювання не вказуйте.
Молекулярна фізика виходить з того, що довільне тіло - тверде, рідке або газоподібне - складається із величезної кількості молекул, які перебувають у безладному русі, інтенсивність якого залежить від температури.
Під час вивчення молекулярної фізики ви ознайомитесь з будовою, структурою і властивостями деяких матеріалів, з особливостями агрегатних змін, розглянете залежності кількісних характеристик від фізико-механічних властивостей речовин та їх будови.
Молекулярна фізика слугує науковою основою сучасного матеріалознавства, вакуумної технології, порошкової металургії, холодильної техніки.
Объяснение:
Н0(Т)-Н0(0)—изменение энтальпии;
S0(T)—энтропия; Ф0(Т)—приведённая энергия Гиббса;
G0(T)-G0(0)—изменение энергии Гиббса.
Вывод: При вычислении термодинамических функций с готовых программ мы показали, что ошибка в расчетах не превышает 1 %, в сравнении с приложением А. Из результатов вычислений видно, что, так как функция
является возрастающей функцией температуры, то
,
являются возрастающими функциями температуры, что и следует из законов термодинамики
. (графики 1—3).
1.2 История открытия водорода. Выделение горючего газа при взаимодействии кислот и металлов наблюдали в 16 и 17 веках на заре становления химии как науки. Знаменитый английский физик и химик Г. Кавендиш в 1766 г. исследовал этот газ и назвал его «горючим воздухом». При сжигании «горючий воздух» давал воду, но приверженность Кавендиша теории флогистона помешала ему сделать правильные выводы. Французский химик А. Лавуазье совместно с инженером Ж. Менье, используя специальные газометры, в 1783 г. осуществил синтез воды, а затем и ее анализ, разложив водяной пар раскаленным железом. Таким образом, он установил, что «горючий воздух» входит в состав воды и может быть из нее получен. В 1787 Лавуазье пришел к выводу, что «горючий воздух» представляет собой вещество, и, следовательно, относится к числу химических элементов. Он дал ему название hydrogene (от греческого hydor — вода и gennao — рождаю) — «рождающий воду». Установление состава воды положило конец «теории флогистона». Русское наименование «водород» предложил химик М. Ф. Соловьев в 1824 году. На рубеже 18 и 19 века было установлено, что атом водорода очень легкий (по сравнению с атомами других элементов), и вес (масса) атома водорода был принят за единицу сравнения атомных масс элементов. Массе атома водорода приписали значение, равное 1.
Физические свойства. Газообразный водород может существовать в двух формах (модификациях) — в виде орто- и пара-водорода.
В молекуле ортоводорода (т. пл. −259,20 °C, т. кип. −252,76 °C) ядерные спины направлены одинаково (параллельны), а у параводорода (т. пл. −259,32 °C, т. кип. −252,89 °C) — противоположно друг другу (антипараллельны).
Разделить аллотропные формы водорода можно адсорбцией на активном угле при температуре жидкого азота. При очень низких температурах равновесие между ортоводородом и параводородом почти нацело сдвинуто в сторону последнего. При 80 К соотношение форм приблизительно 1:1. Десорбированный параводород при нагревании превращается в ортоводород вплоть до образования равновесной при комнатной температуре смеси (орто-пара: 75:25). Без катализатора превращение происходит медленно, что даёт возможность изучить свойства отдельных аллотропных форм. Молекула водорода двухатомна — Н₂. При обычных условиях — это газ без цвета, запаха и вкуса. Водород — самый легкий газ, его плотность во много раз меньше плотности воздуха. Очевидно, что чем меньше масса молекул, тем выше их скорость при одной и той же температуре. Как самые легкие, молекулы водорода движутся быстрее молекул любого другого газа и тем самым быстрее могут передавать теплоту от одного тела к другому. Отсюда следует, что водород обладает самой высокой теплопроводностью среди газообразных веществ. Его теплопроводность примерно в семь раз выше теплопроводности воздуха. [5]