1. У герметично закритій посудині об'ємом 2 м3 знаходиться повітря, температура якого 30 °С. При охолодженні цього повітря до температури 11 °С сконденсувалося 16 г води.

Установіть неправильне твердження. Обґрунтуйте, чому інші твердження є правильними.

А Водяна пара в балоні почала конденсуватися раніше, ніж досягла температури 11 °С.

Б За температури 11 °С відносна вологість повітря дорівнює 100%.

В Маса водяної пари в балоні за температури 11 °С дорівнює 20 г.

Г Відносна вологість повітря в посудині 60%.

2. Маємо дві герметично закриті скляні посудини. До половини однієї з них налита невелика кількість води, до половини іншої — невелика кількість ртуті. Як поводитиметься рідина, якщо посудини відпустити у безвітряному навколо поверхні Землі. Установіть правильне твердження. Обґрунтуйте, чому інші твердження є неправильними.

А Обидві рідини залишаться у нижній частині посудини.

Б Обидві рідини піднімуться до верхньої частини посудини.

В Обидві рідини зберуться в кульку у середині посудини.

Г Ртуть збереться в кульку, а вода розтечеться по стінках посудини, утворюючи всередині порожнину у формі кулі.

3. Під час видування мильної бульбашки за до соломинки площу поверхні бульбашки збільшили вдвічі. Установіть правильне твердження. Обґрунтуйте, чому інші твердження є неправильними.

А Поверхневий натяг бульбашки збільшився вдвічі.

Б Сила поверхневого натягу вздовж лінії дотику мильного розчину з краем отвору соломинки збільшилася вдвічі.

В Поверхнева енергія бульбашки збільшилася вдвічі.

Г Об'єм повітря всередині бульбашки збільшився вдвічі.

4. Установіть відповідність між властивостями речовини та її станом.

1 Речовина зберігає форму та об'єм, має фіксовану температуру плавлення, є ізотропною

2 Речовина зберігає форму та об'єм, не має фіксованої температури плавлення

3 Речовина зберігає форму та об'єм, має фіксовану температуру плавлення, є анізотропною

4 Речовина не зберігає форму, зберігає об'єм, є анізотропною

А Рідкий

Б Рідкокристалічний

В Монокристалічний

Г Полікристалічний

Д Аморфний

Показать ответ

Ответ:

Koko2010007

08.01.2022 00:35

Объяснение Расположим для ясности оба аккумулятора положительными клеммами вверх, а отрицательными вниз, и замкнём их одноимённые клеммы, так чтобы они были готовы к параллельному использованию. Пока к соединённым батареям ничего не подключено, то они представляют собой не что иное, как ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫЙ участок цепи со встречными ЭДС (смотрите рисунок).

Интуитивно это можно представить себе, как два насоса, включенные в трубах с водой, направленные навстречу друг другу. Какой насос сильнее, такой и пересилит в этой системе. И вода потечёт в сторону, куда «качает» более сильный насос.

ЭДС-2 создаёт большее напряжение в цепи, и ток в итоге потечёт именно в направлении, задаваемом ЭДС-2, что и показано на рисунке стрелочкой.

Примем для удобства потенциал в самой нижней точке (общего минуса) – равным нулю.

φo = 0 В ;

Потенциал в точке 1 равен φ1 = Ɛ1 В ;

Потенциал в точке 2 равен φ2 = Ɛ2 В ;

Разность потенциалов между точками 2 и 1 равна:

U21 = φ2 – φ1 = Ɛ2 – Ɛ1 ≈ 0.7 В ;

По участку между точками 2 и 1 потечёт ток,

который легко найти по закону Ома:

I21 = U21/[r1+r2] = [Ɛ2–Ɛ1]/[r1+r2] ≈ [2–1.3]/[0.1+0.25] = 2 А ;

В самой верней точке потенциал будет ниже φ2 на величину падения напряжения на r2, т.е.:

φ+ = φ2 – r2*I21 = Ɛ2 – r2*[Ɛ2–Ɛ1]/[r1+r2] = ( Ɛ2(r1+r2) – (Ɛ2–Ɛ1)r2 )/[r1+r2] ;