1. Планетарну модель атома запропонував. (0, )
а) Максвелл б) Томсон в) Бор г) Резерфорд
2. В атомі Гідрогену електрон перейшов з першої орбіти на третю, а потім – з третьої на
другу. Як змінювалась під час цих переходів повна енергія атома? (0, )
а) Тільки збільшувалася б) Спочатку збільшувалася, потім зменшувалася
в) Тільки зменшувалася г) Спочатку зменшувалася, потім збільшувалася
3. Укажіть неправильне твердження. (0, )
а) Атом поглинає фотони з енергією, яка дорівнює різниці енергій атома у стаціонарних
станах
б) Атом може випромінювати фотони з енергією, меншою за енергію іонізації атома з
основного стану
в) Атом випромінює і поглинає фотони, які можуть мати однакові довжини хвиль
г) Атом може поглинути фотон з енергією, більшою за енергію іонізації атома з
основного стану
4. Які частинки, утворені при розпаді радіоактивного елемента, мають максимальну
швидкість? (0, )
а) α-частинки б) Електрони в) Позитрони г) γ-кванти
5. Реакція поділу важких ядер, під час якої утворюються нейтрони, необхідні для
подальшого протікання цієї реакції. (0, )
а) Радіоактивність б) Ланцюгова ядерна реакція
в) Розщеплення ядра г) Термоядерний синтез
6. Відбувся α-розпад Радію . Укажіть правильне твердження. (0, )
а) Утворилося ядро атома іншого хімічного елемента
б) Утворилося ядро з масовим числом 224
в) Утворилося ядро з атомним номером 90
г) Кількість протонів у ядрі зменшилася на 1
7. Скільки протонів і скільки нейтронів міститься в ядрі атому Бісмуту ? (0, )
8. Запишіть рівняння реакції α-розпаду . (0, )
9. Уран піддали трьом α- і двом β-розпадам. Визначте кінцевий продукт реакції. ( )
10. Ядро якого елемента утвориться, якщо ядро Нептунію-234 захопить електрон з К-
оболонки, випустивши при цьому α-частинку? Запишіть ядерну реакцію, що відбулася.
( )
11. Радіоактивний ізотоп має період піврозпаду 1 хв. Скільки ядер із 1000 лишиться за
2 хв? ( )
12. Визначте енергію зв’язку ядра Силіцію , ( )

13. Маса початкового завантаження Урану-235 у реакторі 10 кг. За який проміжок часу
початкове завантаження зменшиться на 2%? Потужність реактора постійна й дорівнює
1 МВт. Уважайте, що внаслідок кожного поділу ядра виділяється енергія 200 МеВ.

Объяснение:

Від щільності і концентрації електроліту залежить працездатність акумулятора автомашини і важливо перевіряти і регулювати цей параметр своєчасно.

Акумулятор автомобіля це джерело струму з гальванічним реакціями. Електролітом служить розчин кислот і лугів певної щільності. Нормативні показники коливаються від 1,22 до 1,29 грама / см3 при температурі від 20 до 30 ° С.

Зменшення щільності на 0,01 грама / см3 говорять про розрядження акумулятора на 5-6%. При зарядці вона піднімається до норми. При численних перезарядки щільність рідини змінюється і необхідна її коригування. Її виробляють, доливаючи дистильовану воду або кислоту з проміжними вимірами.

Щільність - це маса сірчаної кислоти, перемішаної з водою по відношенню до цілого об'єму розчину, тобто рівень закислення суміші. Згідно із законом Паскаля при зануренні тіла в рідину його вага дорівнює масі витісняється об'єму рідини. За цим принципом діє ареометр, він з акуратністю встановлює кислотність суміші в грамах / см куб.

Визначення густини за до ареометрів. Ареометри постійної

маси (інша назва - денсиметри) звичайно є скляними. Вони мають у верхній

частині паперову шкалу із позначенням густини в г/см3

. Нижня частина ареометра

заповнена баластом (свинцеві дробинки), нерухомо закріпленим зв'язувальною

речовиною, яка розм'якшується при температурі не нижче 80 0С. Баласт потрібний

для зниження центра ваги ареометра, щоб останній при зануренні в рідину плавав

у строго вертикальному положенні і перебував при цьому в стійкій рівновазі. На

паперовій смужці у верхній трубці ареометра зазначена температура, при якій він

відкалібрований, - звичайно 20 0С.

Межі вимірів густини рідких середовищ зразковими ареометрами становлять

0,6500-2,0000 г/см3

при ціні поділки 0,0005 г/см3

, а ареометрами загального

призначення - 0,700-1,840 г/см3

при ціні поділки 0,001 г/см3

. Випускають набори,

що містять від 10 до 25 ареометрів, кожний з яких розрахований на свій інтервал

вимірів густини. Перед визначенням густини з набору вибирають ареометр із

потрібною межею вимірів.

ЗАКОН АРХІМЕДА: на всяке тіло, занурене в рідину, діє виштовхуюча

сила, спрямована нагору і рівна вазі витиснутої ним рідини.

При зануренні в рідину ареометр, відповідно до закону Архімеда, зазнає дію

виштовхувальної сили, яка рівна вазі витиснутої ним рідини. У той момент, коли

виштовхувальна сила стає рівна вазі всього ареометра, наступає стан рівноваги, і

ареометр починає плавати в рідині. Чим більше густина рідини, тим на меншу

глибину поринає ареометр. Тому чисельні значення густини на шкалі ареометра

розташовуються в зростаючому порядку зверху вниз.

Рідину для вимірювання густини наливають у скляний циліндр із діаметром,

що вдвічі перевищує діаметр корпуса ареометра, і висотою, більшої, ніж довжина

ареометра. Циліндр перед заповненням рідиною необхідно вимити і висушити.

Заповнений рідиною циліндр витримують у кімнаті доти, поки температура його

вмісту не буде відрізнятися від температури навколишнього повітря на ±2 0С.

Після вирівнювання температур рідини і повітря в неї обережно опускають

ареометр, взявши його двома пальцями за верхній кінець трубки. Ареометр при

опусканні не повинен зачіпати стінки циліндра. Його не випускають із пальців доти,

поки відмітка шкали очікуваної густини не виявиться на 3-5 мм вище рівня рідини і

не з'явиться впевненість у тім, що ареометр плаває. Якщо його відпустити

передчасно, то при швидкому зануренні в рідину він удариться об дно циліндра і

може розбитися. Таке трапляється при неправильному виборі ареометра для

досліджуваної рідини. При зануренні ареометра рідина не повинна змочувати

верхню трубку набагато вище відмітки визначуваної густини. У противному

випадку показання ареометра будуть неточними. Занурений ареометр витримують

у рідині 3-4 хв. для вирівнювання температур і визначають показання по нижньому

краю меніска. Про це повинне бути сказане в паспорті. Якщо такої вказівки не має,

то ареометр варто перевірити або по зразковому ареометру, або за показниками

пікнометричної (табличної) густини відомої рідини.

Якщо температура досліджуваної рідини помітно відрізняється від

температури, зазначеної на ареометрі (20 0С), у показання вводять виправлення,

знайдене зі співвідношення:

Dr t = b ×(t

0 - t)× r ,

де 5 0 1

2,5 10 ( C)

- -

b = × ;

0

t - температура, при якій був відкалібрований ареометр; t

- температура рідини; r - знайдена густина рідини.

Ареометри після використання обмивають водою, а потім етанолом, якщо їх

опускали у водні розчини речовин, або бензином, тетрахлоридом вуглецю і

ацетоном, якщо досліджувана рідина була органічною. Потім ареометри

висушують в сушильній шафі або в ексикаторі і зберігають у закритих посудинах.

Объяснение: