1. Определите частоту волны, если длина волны красного света в воздухе равна 775нм
А. 5,91014Гц Б. 51014Гц В. 3,91014Гц Г. 43,91014Гц Д. 41014Гц
2. Как можно объяснить явления 1) радуга, 2) окрашивание мыльных пузырей в разные цвета
А. 1) интерференция света 2) дисперсия света Б. 1) дисперсия света 2) интерференция света
В. 1)2) интерференция света Г.1),2) дисперсия света Д. 1),2) дифракция света
3. Основная формула, позволяющая рассчитывать положения главных максимумов при дифракции света имеет вид:
А. λ sinφ = kd Б. d tgφ = k λ В. d sinφ =kλ Г. dsinφ = (2k +1)λ/2
4.Какое из перечисленных явлений объясняется дисперсией света?
А. радужная окраска мыльных пузырей Б. радуга В. Игра цветов в перламутровой раковине
Г. Образование цветных полос на экране от луча белого света через очень узкую щель
Д. среди ответов нет правильного
5. За какое время свет может пройти расстояние от земли до Луны, равное 400 000км?
А. ≈1,310-3 с Б.0,6 с В. 12 с Г. ≈1,3 с Д. 1200 с
6. На белом фоне написан текст синими буквами. Какими будут казаться буквы, если их рассматривать через красное стекло?
А. белыми Б. синими В. Темными Г. красными Д. розовыми
7. Световой луч переходит из вакуума в некоторую прозрачную среду, какое из указанных ниже предложений несет неправильную информацию о величинах, характеризующих луч
А. частота колебаний уменьшится Б. скорость в среде уменьшится В. Энергия световых квантов не изменится Д. длина световой волны уменьшится
8. Какое из перечисленных ниже явлений обусловлено поперечностью световых волн?
А.фотоэффект Б.дисперсия света В.Поляризация света Г. дифракция света Д. интерференция света.
9. Дифракционная решетка имеет 100 штрихов на 1мм ее длины. Каков период решетки?
А. 10-5м Б.10-3м В. 100мм Г. 1м Д.100м.
10. Сколько штрихов должно быть в 1мм дифракционной решетки, чтобы при длине световой волны λ=0,5мкм дифракционный максимум второго порядка наблюдался под углом 30˚?
А. 106 Б. 103 В. 2106 Г. 2103 Д.500

Показать ответ

Ответ:

Alenadobro97

13.02.2023 08:53

На кожен заряд, розміщений в електричному полі, діє сила, під дією якої він переміщується. При русі заряду електричне поле виконує певну роботу.

Роботу сил електричного поля можна розглядати як зміну потенціальної енергії, яку має кожне заряджене тіло, що перебуває в цьому електричному полі. Якщо позначити потенціальну енергію зарядженого тіла, що переміщується під дією електричних сил, у початковій і кінцевій точках траєкторії відповідно W1 і W2, то робота сил електричного поля визначатиметься за формулою

A = W1 - W2 = - (W2 - W1).

Різні пробні заряди у даній точці поля матимуть різні потенціальні енергії. Водночас відношення потенціальної енергії пробних зарядів до їх значень для даної точки поля є величиною сталою. Фізична величина, яка визначається відношенням потенціальної енергії пробного заряду, що знаходиться у даній точці електричного поля, до значення заряду, називається потенціалом.

Потенціал позначається літерою φ і записується у вигляді

Потенціал є скалярною величиною. Потенціали точок поля позитивно зарядженого тіла мають додатне значення, потенціали ж негативно зарядженого тіла мають від'ємне значення.

Одиницею потенціалу в Сl є 1 вольт (1В):

Потенціал характеризує електричне поле у даній його точці та є його енергетичною характеристикою.

Якщо позначити потенціали точок, в яких перебував пробний заряд до і після виконання роботи силами електричного поля з його переміщення.

відповідно φ, і φ 2 і врахувати, що W = φ q, то можна записати

А = W1 - W2 = q(φ1- φ 2)

Значення цієї роботи пропорційне значенню переміщуваного заряду і залежить від того, з якої в яку точку переміщується заряд.

Електростатичне поле — поле, створене нерухомими в незмінними в часі електричними зарядами (за відсутності електричних струмів). Електричне поле є особливим видом матерії, пов'язаної з електричними зарядами та передає дії зарядів один на одного.

Якщо в система заряджених тіл, то в кожній точці цього снує силове електричне поле. Його визначають силою, що діє на пробний точковий заряд, поміщений в це поле. Пробний заряд повинен бути мізерно малим, щоб не вплинути на характеристику електростатичного поля.

Електричне поле називають однорідним, якщо вектор його напруженості однаковий у всіх точках поля.

Основні характеристики електростатичного поля:

напруженість поля

електростатичний потенціал

Потенціал електричного поля — енергетична характеристика електричного поля; скалярна величина, що дорівнює відношенню потенціальної енергії заряду в полі, до величини цього заряду.

0,0(0 оценок)

Ответ:

fhchfyhf1

31.05.2022 13:33

Итак, что у нас происходит. Кусок льда, оказавшись в воде, сначала нагревается до температуры плавления, затем тает. При этом вода в сосуде охлаждается. Коль лед не весь растаял, есть основания полагать, что процесс завершился при температуре 0° С.
Тогда вода в сосуде, при охлаждении отдает количество теплоты Q₁:
Q_1=c_1*m_1*(T_0-T_1)

(1)
Тут:
с₁ - удельная теплоемкость воды 4200 Дж/(кг·К)
m₁ - масса воды 1 кг (1л - 1кг)
T₀ - начальная температура воды 10°С
T₁ - конечная температура воды и льда 0°С

Лед принял количество теплоты Q₂ :
$Q_2=m_2*c_2*(T_2-T_1)+m_3*\lambda$ (2)
Где:
с₂ - удельная теплоемкость льда 2060 Дж/(кг·К)
m₂ - начальная масса льда
T₂ - начальная температура льда -20°С
T₁ - конечная температура воды и льда 0°С
m₃ - масса растаявшего льда.
λ - удельная теплота плавления льда 334*10³ Дж/кг
При этом:
m_2=m_3+0,1

кг (3)

Составляем уравнение теплового баланса, приравниваем Q₁ и Q₂. При этом, согласно (3) выражаем m₃ через m₂
$c_1*m_1*(T_0-T_1)=m_2*c_2*(T_2-T_1)+(m_2-0,1)*\lambda$ (4)
Теперь из 4 выражаем m₂:
$c_1*m_1*(T_0-T_1)=m_2*c_2*(T_2-T_1)+(m_2-0,1)*\lambda \\ 
m_2*c_2*(T_2-T_1)+m_2*\lambda=c_1*m_1*(T_0-T_1)+0,1\lambda \\ \\ 
m_2(c_2*(T_2-T_1)+\lambda)=c_1*m_1*(T_0-T_1)+0,1\lambda$

$m_2=(c_1*m_1*(T_0-T_1)+0,1\lambda)/(c_2*(T_2-T_1)+\lambda)$ (5)

Подставляя в (5) числовые значения, получаем:
$m_2=(4200*1*10+0,1*334000)/(2060*20+334000)\approx 0,201$ кг

ответ: Исходная масса льда 0,201 кг=201 г.

0,0(0 оценок)

Популярные вопросы: Физика