1. Чи на однакову відстань можна кинути камінь вперед: а) стоячи на землі; б) стоячи на ковзанах на льоду?
2. Метеорит згорає в атмосфері, не досягаючи поверхні Землі. Що відбувається при цьому з його імпульсом?
3. Чому людина може бігти по дуже тонкому льоду, але не може стояти на ньому, не провалюючись?
4. Чи може людина, що стоїть на ідеально рівній горизонтальній льодовому майданчику, зрушити з місця, не впираючись гострими предметами в лід?
5. Чому куля, вилетівши з рушниці, які не розбиває шибку на осколки, а утворює в ньому круглий отвір?
6. Щоб зійти на берег, човняр попрямував від корми човна до її носовій частині. Чому при цьому човен відійшов від берега?
Дослідження залежності ККД від кута нахилу похилої площини
Мета: Встановити експериментально залежність ККД від кута нахилу похилої площини до горизонту; порівняти результати експериментально одержаної залежності та теоретично отриманого співвідношення.
Обладнання: Похила площина, динамометр, вимірювальна стрічка або лінійка, брусок, транспортир.
Теоретичні відомості
ККД похилої площини є відношення корисної роботи до затраченої , тобто:
; , (1)
де – маса тіла;
– висота похилої площини;
– прискорення вільного падіння;
– сила, необхідна для рівномірного руху тіла вгору по похилій площині;
– довжина похилої площини.
З малюнка
, (2)
де – коефіцієнт тертя;
– кут нахилу похилої площини.
Підставивши (1) в (2) одержимо:
(3)
Щоб знайти коефіцієнт тертя , розмістимо брусок на похилій площині і піднімаючи її за один кінець знайдемо граничний кут, при якому брусок буде ковзати в низ. Це станеться тоді, коли скочуюча сила , звідки:
.
Тоді формула (3) набуває вигляду:
Объяснение:
системе, изображённой на рисунке, трения нет, блоки невесомы, нити невесомы и нерастяжимы, их участки, не лежащие на блоках, вертикальны, массы грузов равны m1 = 1 кг, m2 = 3 кг, m3 = 0,5 кг. Точки подвеса груза m2 — однородной горизонтальной балки — находятся на равных расстояниях от её концов. Найдите модуль и направление ускорения груза массой m1.
Решение.
1. Введём неподвижную декартову систему координат с вертикальной осью ОХ, направленной вниз, причём начало координат поместим на уровне осей верхних блоков, и отметим координаты x1, x2, x3 нижних концов вертикальных участков длинной нити (см. рисунок).
2. Из условия задачи следует, что сила натяжения T длинной нити постоянна по всей её длине, а балка m2 может двигаться только по вертикали, не наклоняясь. Изобразим на рисунке силы тяжести и силы натяжения нити, действующие на все три тела.
3. Запишем уравнения второго закона Ньютона в проекциях на координатную ось OX:
4. Длина нерастяжимой нити равна x1 + 4x2 + x3 = const. Отсюда получаем уравнение кинематической связи для ускорений грузов: a1 + 4a2 + a3 = 0.
5. Выражая ускорения из первых трёх уравнений движения и подставляя их в уравнение кинематической связи, определяем T, а затем, подставляя T в первое уравнение движения, находим a1:
м/с2.
ответ: м/с2. Ускорение направлено вниз.
Объяснение: