Серед основних переваг використання платіжних карток в Україні такі: • гроші не втрачаються у випадку, якщо губиться платіжна картка, як це буває зі звичайним гаманцем. Платіжна картка захищена особливим пінкодом, відомим тільки її держателю, що не дає змоги стороннім особам скористатися нею; • гроші безпечніше перевозити з собою під час подорожей Україною, якщо вони будуть на платіжній картці, а не в кишені; • платіжна картка дає можливість держателю вигідно та зручно одержувати заробітну плату, пенсію, субсидію, медичну страховку та інші соціальні виплати; • комунальні послуги та енергоносії можна оплачувати платіжною карткою у пунктах прийому платежів, обладнаних платіжними терміналами; • одержати готівку за до платіжної картки можна в пунктах банківського обслуговування або в банкоматах на всій території України; • платіжну картку можна поповнити готівкою через депозитний банкомат, а надалі розраховуватися карткою безготівково; • окремі українські банки пропонують клієнтам за до платіжної картки здійснювати платежі мобільного зв’язку, комунальні платежі, робити покупки через Інтернет тощо; • завдяки послузі “Інтернет-банкінг”, а також “Мобільний (телефонний) банкінг” клієнти банку у будь-який час і в будь-якому місці, де є доступ до Інтернету, можуть отримувати актуальну та повну інформацію про стан своїх рахунків, здійснювати внутрішні та зовнішні банківські перекази, погашати заборгованість за кредитною карткою тощо; • безготівкове придбання товарів у торговельній мережі з використанням платіжної картки дає змогу економічним суб’єктам користуватися високоякісними і зручними сучасними здійснення розрахунків у сферах торгівлі та послуг, що в свою чергу сприяє удосконаленню процесів виробництва та реалізації продукції; • використання послуги “Голосова авторизація” дає можливість клієнту банку отримувати готівку без наявності платіжної картки. Якщо в касі банку є необхідна сума готівки, то працівник відділення перевіряє наявність паспорта клієнта і його відповідність інформації про клієнта банку, що знаходиться в базі даних банку. В разі відсутності неузгодженостей у сукупності інформації про клієнта, яку має банк, працівник банку видає готівку; • за до платіжної картки можна забронювати номер в готелі за кордоном або орендувати машину чи зняти готівку з платіжної картки за межами України, відмовившись від перевезення її через митний кордон
В первую очередь, необходимо разобраться, что автор имеет в виду под выражением «современная экономика». Существуют разные хозяйствования – традиционная, плановая, рыночная, смешанная экономики. В ысказывание Швебеля относится к рыночной и смешанной экономическим системам, которые в настоящий момент наиболее распространены в мире.
Рынок – это система отношений, прежде всего, в сфере обмена, в процессе которых свободно формируются спрос, предложение и цена товара. В условиях рынка ни один субъект не может контролировать ценообразование, объем производимой продукции и объем потребления. Рыночные процессы проходят циклы. Один цикл состоит из этапов подъема, пика экономической активности, спада (рецессии) и дна (депрессии). Все эти этапы закономерны, экономисты называют такой цикл деловым или средне Скажем несколько слов о каждом из этапов.
На этапе экономического роста спрос на товары, на деньги, на труд очень высок. Рынок оживляется, появляется много инвестиций, банки охотно выдают кредиты под низкие проценты, производители наращивают производство, закупают все больше оборудования, привлекают денежный капитал, нанимают работников. Но постепенно происходит перенакопление – товарное, денежное, а также перенакопление физического капитала. Экономика «перегревается», уровень инфляции достигает высоких показателей. В этих условиях естественным является «сжатие». Деньги дорожают, банки повышают процентные ставки, производство сокращается. Экономика входит в кризисное состояние – высокий уровень безработицы, вынужденное снижение цен, недопроизводство ВВП, падение уровня жизни населения.
Таким образом, с высказыванием В. Швебеля можно согласиться лишь отчасти. С одной стороны, если рассматривать кризис как «охлаждение» экономики, т.е. процесс уравновешивания экономики, снижения уровня инфляции, снижения перепроизводства и излишнего потребления, то кризис не только закономерен, но и полезен. Однако лучше бы этот процесс называть «сжатием». Если же экономика падает в настоящий кризис, то вряд ли это можно рассматривать как позитивный момент. Яркий пример – Великая депрессия 1929-1939 годов, от которой пострадали многие страны, особенно США. Тогда без работы и средств к существованию остались более 30 миллионов человек, начался голод. Одновременно тонны продуктов выбрасывались в реки, люди приходили их вылавливать, но охрана препятствовала этому.
Кроме того, сегодня стало понятно, что кризиса в его ярком и всеобъемлющем проявлении можно избежать, если проводить грамотную монетарную и социальную политику. Современные экономики называются смешанными, т.е. предполагают вмешательство государства в те проблемы, с которыми рынок справиться не в состоянии. Например, в период кризиса в 2009 году в России была принята государственная программа поддержки занятости – увеличены пособия по безработице, уменьшены миграционные квоты, увеличено число бюджетных мест в магистратуре и аспирантуре, лицам, потерявшим работу реструктурировать ипотечные долги.
Поэтому я считаю, что здоровая экономика нуждается не столько в кризисе (ведь рецессия все равно произойдет), сколько в грамотном использовании государством инструментов вмешательства в «экономику роста» и в «экономику спада».
• гроші не втрачаються у випадку, якщо губиться платіжна картка, як це буває зі звичайним гаманцем. Платіжна картка захищена особливим пінкодом, відомим тільки її держателю, що не дає змоги стороннім особам скористатися нею;
• гроші безпечніше перевозити з собою під час подорожей Україною, якщо вони будуть на платіжній картці, а не в кишені;
• платіжна картка дає можливість держателю вигідно та зручно одержувати заробітну плату, пенсію, субсидію, медичну страховку та інші соціальні виплати;
• комунальні послуги та енергоносії можна оплачувати платіжною карткою у пунктах прийому платежів, обладнаних платіжними терміналами;
• одержати готівку за до платіжної картки можна в пунктах банківського обслуговування або в банкоматах на всій території України;
• платіжну картку можна поповнити готівкою через депозитний банкомат, а надалі розраховуватися карткою безготівково;
• окремі українські банки пропонують клієнтам за до платіжної картки здійснювати платежі мобільного зв’язку, комунальні платежі, робити покупки через Інтернет тощо;
• завдяки послузі “Інтернет-банкінг”, а також “Мобільний (телефонний) банкінг” клієнти банку у будь-який час і в будь-якому місці, де є доступ до Інтернету, можуть отримувати актуальну та повну інформацію про стан своїх рахунків, здійснювати внутрішні та зовнішні банківські перекази, погашати заборгованість за кредитною карткою тощо;
• безготівкове придбання товарів у торговельній мережі з використанням платіжної картки дає змогу економічним суб’єктам користуватися високоякісними і зручними сучасними здійснення розрахунків у сферах торгівлі та послуг, що в свою чергу сприяє удосконаленню процесів виробництва та реалізації продукції;
• використання послуги “Голосова авторизація” дає можливість клієнту банку отримувати готівку без наявності платіжної картки. Якщо в касі банку є необхідна сума готівки, то працівник відділення перевіряє наявність паспорта клієнта і його відповідність інформації про клієнта банку, що знаходиться в базі даних банку. В разі відсутності неузгодженостей у сукупності інформації про клієнта, яку має банк, працівник банку видає готівку;
• за до платіжної картки можна забронювати номер в готелі за кордоном або орендувати машину чи зняти готівку з платіжної картки за межами України, відмовившись від перевезення її через митний кордон
В первую очередь, необходимо разобраться, что автор имеет в виду под выражением «современная экономика». Существуют разные хозяйствования – традиционная, плановая, рыночная, смешанная экономики. В ысказывание Швебеля относится к рыночной и смешанной экономическим системам, которые в настоящий момент наиболее распространены в мире.
Рынок – это система отношений, прежде всего, в сфере обмена, в процессе которых свободно формируются спрос, предложение и цена товара. В условиях рынка ни один субъект не может контролировать ценообразование, объем производимой продукции и объем потребления. Рыночные процессы проходят циклы. Один цикл состоит из этапов подъема, пика экономической активности, спада (рецессии) и дна (депрессии). Все эти этапы закономерны, экономисты называют такой цикл деловым или средне Скажем несколько слов о каждом из этапов.
На этапе экономического роста спрос на товары, на деньги, на труд очень высок. Рынок оживляется, появляется много инвестиций, банки охотно выдают кредиты под низкие проценты, производители наращивают производство, закупают все больше оборудования, привлекают денежный капитал, нанимают работников. Но постепенно происходит перенакопление – товарное, денежное, а также перенакопление физического капитала. Экономика «перегревается», уровень инфляции достигает высоких показателей. В этих условиях естественным является «сжатие». Деньги дорожают, банки повышают процентные ставки, производство сокращается. Экономика входит в кризисное состояние – высокий уровень безработицы, вынужденное снижение цен, недопроизводство ВВП, падение уровня жизни населения.
Таким образом, с высказыванием В. Швебеля можно согласиться лишь отчасти. С одной стороны, если рассматривать кризис как «охлаждение» экономики, т.е. процесс уравновешивания экономики, снижения уровня инфляции, снижения перепроизводства и излишнего потребления, то кризис не только закономерен, но и полезен. Однако лучше бы этот процесс называть «сжатием». Если же экономика падает в настоящий кризис, то вряд ли это можно рассматривать как позитивный момент. Яркий пример – Великая депрессия 1929-1939 годов, от которой пострадали многие страны, особенно США. Тогда без работы и средств к существованию остались более 30 миллионов человек, начался голод. Одновременно тонны продуктов выбрасывались в реки, люди приходили их вылавливать, но охрана препятствовала этому.
Кроме того, сегодня стало понятно, что кризиса в его ярком и всеобъемлющем проявлении можно избежать, если проводить грамотную монетарную и социальную политику. Современные экономики называются смешанными, т.е. предполагают вмешательство государства в те проблемы, с которыми рынок справиться не в состоянии. Например, в период кризиса в 2009 году в России была принята государственная программа поддержки занятости – увеличены пособия по безработице, уменьшены миграционные квоты, увеличено число бюджетных мест в магистратуре и аспирантуре, лицам, потерявшим работу реструктурировать ипотечные долги.
Поэтому я считаю, что здоровая экономика нуждается не столько в кризисе (ведь рецессия все равно произойдет), сколько в грамотном использовании государством инструментов вмешательства в «экономику роста» и в «экономику спада».
Автор: Позднякова А.С.