Уставный капитал акционерного общества составляет 130 млн. руб. продано 33 000 акций, в т.ч. 27 000 обыкновенных и 6 000 привилегированных. общая сумма чистой прибыли, подлежащая распределению в виде дивидендов, составляет 6,3 млн. рублей. фиксированный дивиденд по привилегированным акциям
составляет 30%. определить сумму дивиденда, выплачиваемую на одну привилегированную и простую акцию. решение. номинальная стоимость каждой акции составит 3939,39 руб. (130 000 000 : 33 000). учитывая фиксированную ставку по привилегированной акции в 30%, дивиденд по одной акции исчислен в сумме
1181,82 руб. [(3939,39 x 30)/100]. следовательно, по всем привилегированным акциям будут выплачены дивиденды в сумме 7090920 руб. (1181,82 х 6 000). для выплаты дивидендов по обыкновенным акциям остаётся убыток 790920 руб (6 300 000 – 7090920). на каждую обыкновенную акцию дивиденд составит -29,29
руб. (-790920 /27 000) = -29,29 подскажите . почему получается минус? может я не правильно решила?
Податки у тому чи іншому вигляді існують зі стародавніх часів (наприклад, у Давньому Єгипті та Римській імперії вони вже були), тому часто сприймаються як майже невід’ємний аспект людської цивілізації. Не дивно, що питання про їх призначення стягнення, розмір та вплив викликають гарячі дискусії. Зараз, коли розвиток технологій призводить до постійних змін у суспільстві — це особливо актуально.
Якщо у давні часи податки найчастіше витрачалися на ведення воєн, то зараз держава збирає податки не лише для виконання безпекової функції, але й на надання широкого переліку суспільних благ та послуг (включно з правоохоронними органами, громадською інфраструктурою, освітою та охороною здоров’я).
Попри те, що поняття оподаткування з’явилося досить давно, податки в сучасному розумінні виникли близько 220 років, тому вперше податок на доходи запровадила Велика Британія 1799 року. На початку XX століття у найбільших промислових економіках світу податкові надходження становили менше 10 % ВВП, сьогодні цей показник у деяких розвинених країнах сягає понад 40 % ВВП. Великі відмінності в обсягах оподаткування та «розмірах держави» у світі можна пояснити різними уподобаннями та потребами суспільства в наданні йому державою благ та послуг з урахуванням існуючих обмежень. У багатьох європейських країнах громадяни сплачують відносно високі податки натомість отримуючи багато суспільних благ і послуг, недоступних у країнах з низькими податками, роблячи своє життя комфортнішим. З іншого боку, є уряди неспроможні збирати достатню кількість податків для фінансування суспільних благ, необхідних суспільству.
Точка безубыточности – это объём производства и реализации продукции, при котором расходы будут компенсированы доходами, а при производстве и реализации каждой последующей единицы продукции предприятие начинает получать прибыль.
Иными словами, под точкой безубыточности понимается такой момент, когда предприятие полностью покроет убытки и деятельность компании начнет приносить реальную прибыль.
Точка безубыточности - объем продаж, при котором прибыль компании равна нулю. Прибыль – это разница между доходами и расходами.
Точку безубыточности измеряют в натуральном или денежном выражении. Данный показатель точки безубыточности позволяет определить, сколько продукции надо реализовать, какой объем работ выполнить, или услуг оказать, чтобы прибыль компании была бы равной нолю.
Таким образом, в точке безубыточности доходы покрывают расходы. При превышении точки безубыточности предприятие получает прибыль, если точка безубыточности не достигнута, то предприятие несет убытки.