Тетяна після закінчення школи могла працювати секретарем із зарплатою 60 000 грн. на рік або продавцем із річною зарплатою 72 600 грн., але вступила до коледжу на контрактне навчання із річною оплатою 11 000 грн. Яка альтернативна вартість рішення Тетяни на першому році навчання, якщо 3 000 грн. оплати в перший рік навчання їй компенсує благодійний фонд, а на харчування вона щомісяця витрачає 2 500 грн.?
MR1(Q1) = MR2(Q2) = MC(Q1 + Q2).
Находим функции общей выручки на каждом сегменте:
TR1 = P1 * Q1 = (40 – 3Q1)Q1 = 40Q1 – 3Q2;
TR2 = P2 * Q2 = (90 – 10Q2)Q2 = 90Q2 – 10Q2.
Определяем функции предельной выручки для каждого сегмента рынка: MR1(Q1) = 40 – 6Q1;
MR2(Q2) = 90 – 20Q2.
Находим величину предельных затрат: MC = TC' = 10.
Определяем объемы продаж на каждом сегменте:
40 – 6Q1 = 20;
Q1 = 3,3.
90 – 20Q2 = 20;
Q2 = 3,5.
Подставляя значения Q1 и Q2 в функции спроса, находим цены, устанавливаемые монополией на каждом сегменте:
P1 = 40 – 3*3,3 = 30,1;
P2 = 90 – 10*3,5 = 55.
Грошова маса-сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій і безготівковій формах, що забезпечує обіг товарів і послуг в народному господарстві.
У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові кошти, реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими коштами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так звані "квазіденьги" (від латинського "quasi" - ніби, майже), тобто грошові кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.
Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків в центральному банку (безстрокові вклади) становить гроші центрального банку. Їх називають також монетарною або грошовою базою, так як вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.
Грошова маса, якою володіє народне господарство для здійснення операцій обміну і платежу, залежить від пропозиції грошей банківського сектора і від попиту на гроші, тобто прагнення установ небанківського сектора мати у себе певну грошову суму у вигляді готівки або вкладів до запитання
Пропозиція і попит на гроші визначають, в основному, обсяг і кон'юнктуру грошового ринку.