Семья Ивановых состоит из пяти человек: мать; отец; сын - школьник; сын - студент техникума и бабушка на пенсии.
Доходы семьи состоят из:
• зарплата родителей за год 300 000 рублей
• стипендия студента за год 7200 рублей
• пенсия за год 150 000 рублей
• доход от сдачи гаража в аренду за год 70 000 рублей
Какие налоги платят Ивановы и в каком количестве?
Решение:
ответ: незрозумілий
Объяснение:Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр.стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не тільки через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії і попитом досяг критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті-решт знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.
Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будівлею уряду України 28 січня підтвердили це. Їм все одно, хто винен у їх запрограмованому безробітті-коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їх турбує.
Але боляче не тільки шахтарям-всій країні. І через стан сучасної енергетики теж. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об'єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час.
Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозуміло, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Але і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Зрештою, в процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни повинні бути усунені.
Мировой экономический кризис — кризисное состояние мировой экономики, резко обозначившееся с 2008 года. Разные страны и регионы выходили из острой фазы кризиса в разное время, с 2009 по 2013 год, а его последствия сохраняются поныне[1]. Развился с финансового кризиса, начавшегося в США. Если не по глубине, то по масштабам и последствиям сопоставим лишь с Великой депрессией 1930-х годов[2]. В 2009 году мировой ВВП впервые со времён Второй мировой войны показал отрицательную динамику[3].
Также рекордно (более чем на 10 %) сократилась мировая торговля, восстановившая объём к 2011 году[4], но до сих пор[когда?] значительно отстающая от докризисных темпов роста[5].
Спад экономики США и еврозоны закончился во втором квартале 2009 года, однако в 2011 году в еврозоне началась вторая рецессия[6], продолжавшаяся до 2013 года и ставшая самой длительной в её истории[7].
Глобальной тенденцией после острой фазы кризиса в 2008 году стало ослабление среднего класса в мире, в то время как до кризиса его доля в общем объёме мирового богатства оставалась продолжительное время стабильной, отмечается в отчёте «Global Wealth Report 2015» швейцарского банка «Credit Suisse». При этом доля 1 % самых богатых людей в мировом объёме богатств превысила 50 % и продолжает увеличиваться[8].
Беспрецедентный рост безработицы привёл к достижению её рекордного показателя за всю историю наблюдений за рынком труда[9] (199 млн человек в 2009 году[10]).
В иноязычных источниках также рас термин Великая рецессия (англ. Great Recession).