Решите Задачу!))) Об экономике известно следующее (млрд. ден. ед.):
частные сбережения – 50;
чистые внутренние инвестиции – 30;
импорт – 40;
экспорт – 30;
налоги – 70;
правительственные ссуды у ЦБ РФ (G-T) – 10;
нераспределенная прибыль корпораций – 20.
Найти государственные расходы и валовые внутренние инвестиции совокупные сбережения.
Для решения задачи пользоваться формулой макроэкономического тождества для открытой экономики: (Sp-I)=(G-T)+Xn
2. Да. Если кривая безразличия пересечет или вообще не коснется бюджетной линии, то это будет не оптимально для покупателя. Он не максимизирует выгоду и потратит не рационально деньги.
3. Да. Так звучит сам закон.
2)
3) В состоянии равновесия отношение предельных полезностей равно отношению цен товаров: MUЯ/MUA=P(цена)Я/РА.
(100-4x)/(50-5y)=2/1 2x+y=12 (x и y - это яблоки и апельсины соответственно. Реши два последних уравнения как систему. Значения X и Y будут ответом).
4) В состоянии равновесия отношение предельных полезностей равно отношению цен товаров: MUA/MUB=PA/PB. Значит: 200/MUB=20/5. Mub=50.
5)E=Изменение в %Q/ изменение в %P=40/75=0,53
6)До: 600-3p=-200+5p
800=8p
p=100. Q=300
После: 600-3p=-500+5p
1100=8p
p=137,5. Q=187,5
Відповідь:
ндіюсь до Пояснення:
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.