Рассчитайте фондоотдачу, производительность труда, себестоимость единицы продукции, прибыль предприятия, критический выпуск (доля условно-постоянных расходов 25 %), рентабельность продукции при следующих условиях. расчеты внесите в таблицу 2 в соответствии с искомыми показателями. средняя стоимость основных средств предприятия по группам в текущем году составляла (в млн. руб.):  здания – 25,  сооружения – 7,  машины и оборудование – 45, в том числе установленное в начале года – 10. норма амортизации для пассивной части составляет 5 %, для активной – 15 %. метод амортизации – линейный. для нового, работающего один год оборудования, применяется метод суммы чисел лет. срок полезного использования – 5 лет. численность работающих на предприятии по категориям и среднемесячная заработная плата в таблице 1. страховые взносы в государственные социальные фонды – 30 %. годовой объем производства составляет один миллион единиц продукции. на производство единицы продукции затрачено сырья, материалов и энергетических ресурсов на сумму 152 руб. прочие затраты в структуре себестоимости составляют 20 %. вся продукция была реализована по средней цене 300 руб./ед.

Транспортные расходы - (300000*5):100=15000 руб.

Первоначальная стоимость- 300000+15000+18000=333000 руб.

Срок полезного использования в месяцах -12*12=144 мес.

При прямолинейном начисления амортизации, амортизацион. отчисления в месяц - 333000:144=2312,50 руб.

Амортизац. отчисления за 3 года(36 мес.) - 2312.50*36=83250 руб.

Остаточная ст-ть - 333000-83250=249750 руб.

ДЛЯ УКРАИНЫ:    

А=(Со-Л)/t 

где

А — годовая сумма амортизации;

Со — первоначальная стоимость основного капитала;

Л — ликвидационная стоимость в последнем году эксплуатации;

t — общее количество лет эксплуатации объекта.

Для отдельного объекта первоначальную стоимость определяют по формуле:

Сперв=Соб+Смр+Зтр+Зпр,

где   

Соб –  стоимость приобретенного оборудования; 

Смр -  стоимость монтажных работ; 

Зтр – затраты на транспортировку; 

Зпр – прочие затраты.

Объяснение:

Наведу один приклад: «Німці їдять небагато з іншої причини. У них інший раціон. Їхня культура харчування дуже відрізняється від нашої. З огляду на те, що ціни на продукти приблизно однакові в Німеччині та Україні, вони (німці) їдять менше не тому, що в них немає можливості, а тому, що така культура. І тому вони витрачають менше порівняно з нашими людьми» (Джерело: Цензор).

Тому хочу поділитися інформацією про раціон німців та українців та порівняти його (розраховано за даними ФАО за 2014 рік).

Почнемо із значної різниці у показнику ВВП на душу населення. На одного німця ВВП становило $42 тис., що у 5,8 раз перевищувало відповідний показник в Україні. Проте калорійність харчування була більшою лише на 11%.

 Україна Німеччина Німеччина/Україна, %

ВВП/душу населення, $ тис. 7,30 42,10 577%

Калорійність харчування, ккал/особу/день 3206 3543 111%

Структура продовольчої корзини, ккал/особу/день      

Зернові культури 1234     879 71%

Цукор і солодощі 446  475  107%

Олія та тваринні жири 398   719 181%

Овочі 80   67 84%

М'ясо 186   368 198%

Молоко 285  340  119%

Яйця 51   50 97%

Алкоголь 135  248  184%

Інше 391   397 101%

У структурі щоденної продовольчої корзини явно відрізняються показники споживання м’яса, алкоголю, олії та тваринних жирів, яких німці їдять значно більше за українців. Проте зернових культур (звичайно, у готових продуктах), овочів та яєць українці споживають більше.

Також цікаво подивиться на структуру харчування в інших країнах.

Калорійність харчування по окремих країнах, ккал/особу/день та ВВП на душу населення

Калорійність харчування по окремих країнах, ккал/особу/день та ВВП на душу населення

Частка окремих видів продовольства у формуванні раціону населення, ккал/особу/день