Гривня (символ — ₴, код — UAH) — офіційна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2–16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочене позначення — грн (без крапки на кінці).[2] Емісійний інститут — Національний банк України.
Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень і банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 гривень. З 1 липня 2018 року Національний банк України припинив випуск монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. З 1 жовтня 2019 року монети в 1, 2 та 5 копійок перестали бути законним платіжним засобом в Україні, з 1 жовтня 2020 року монети у 25 копійок також втратили статус платіжного засобу. Протягом 2018—2020 років були введені в обіг монети номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. 25 жовтня 2019 року в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень. Після завершення впорядкування номінального ряду монет і банкнот гривні, в обігу перебуватимуть монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень та банкноти номіналом 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень.[3]
Історія української валюти сягає часів Київської Русі та походить від слова «гривна» — стародавньої нашийної прикраси, а також вагової, лічильної та монетної одиниці, що мала поширення на теренах сучасної України.
Мировая экономика – это сложная и динамичная система, в которой постоянно происходят качественные изменения. Особенно ярко это проявилось на рубеже XX и XXI веков и в начале XXI века.
Изучение закономерностей развития системы мировой экономики открывает благоприятные перспективы для повышения экономической эффективности стран за счет оптимального использования преимуществ мирового экономического и международного разделения труда.
Развитие современной мировой экономики является процесс ее становления как целостной органической системы. Поэтому анализ мировой экономики должен иметь системный подход.
В последние годы приобретает все большую актуальность десятичленная модель, в рамках которой к основным центрам мирового хозяйств относят:
Соединенные Штаты (более 20 процентов доли в структуре мирового хозяйства);
Государства Зарубежной Европы (порядка 20 процентов доли);
Гривня (символ — ₴, код — UAH) — офіційна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2–16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочене позначення — грн (без крапки на кінці).[2] Емісійний інститут — Національний банк України.
Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень і банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 гривень. З 1 липня 2018 року Національний банк України припинив випуск монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. З 1 жовтня 2019 року монети в 1, 2 та 5 копійок перестали бути законним платіжним засобом в Україні, з 1 жовтня 2020 року монети у 25 копійок також втратили статус платіжного засобу. Протягом 2018—2020 років були введені в обіг монети номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. 25 жовтня 2019 року в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень. Після завершення впорядкування номінального ряду монет і банкнот гривні, в обігу перебуватимуть монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень та банкноти номіналом 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень.[3]
Історія української валюти сягає часів Київської Русі та походить від слова «гривна» — стародавньої нашийної прикраси, а також вагової, лічильної та монетної одиниці, що мала поширення на теренах сучасної України.
Объяснение:
Объяснение:
Мировая экономика – это сложная и динамичная система, в которой постоянно происходят качественные изменения. Особенно ярко это проявилось на рубеже XX и XXI веков и в начале XXI века.
Изучение закономерностей развития системы мировой экономики открывает благоприятные перспективы для повышения экономической эффективности стран за счет оптимального использования преимуществ мирового экономического и международного разделения труда.
Развитие современной мировой экономики является процесс ее становления как целостной органической системы. Поэтому анализ мировой экономики должен иметь системный подход.
В последние годы приобретает все большую актуальность десятичленная модель, в рамках которой к основным центрам мирового хозяйств относят:
Соединенные Штаты (более 20 процентов доли в структуре мирового хозяйства);
Государства Зарубежной Европы (порядка 20 процентов доли);
Китайская Народная Республика;
Государства Юго-Восточной Азии;
Япония;
Страны СНГ;
Индия;
Бразилия;
Государства Персидского залива;
Мексика.