1. У короткостроковому періоді фірма, що максимізує прибуток, припинить виробництво, якщо:
а) ціна менша за мінімальні середні загальні витрати;
б) нормальний прибуток нижчий від середньо галузевого;
в) загальний доход менший за загальні витрати;
г) загальний доход менший за загальні змінні витрати.
2. Постійні витрати фірми це –
а) витрати на ресурси за цінами, що діяли на момент їх купівлі;
б) мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції за найсприятливіших умов виробництва;
в) витрати, які несе фірма навіть у випадку, коли продукція не виробляється;
г) неявні витрати.
3. Яке твердження є правильним:
а) бухгалтерські витрати + економічні витрати = нормальний прибуток;
б) економічний прибуток – бухгалтерський прибуток = явні витрати;
в) бухгалтерський прибуток – неявні витрати = економічний прибуток;
г) економічний прибуток – неявні витрати = бухгалтерський прибуток.
4. У короткостроковому періоді фірма виробляє 500 одиниць продукції. Середні змінні витрати складають 2 грн, середні постійні витрати складають – 0,5 грн. загальні витрати становитимуть:
а) 2,5 грн;
б) 1250 грн;
в) 750 грн;
г) 1100 грн.
5. Які витрати належать до постійних:
а) витрати, які несе фірма навіть тоді, коли продукція не виробляється;
б) витрати, які не змінюються ні в короткому, ні в довгостроковому періодах;
в) витрати основного капіталу на придбання виробничих площ та обладнання;
г) витрати на закупівлю сировини.
6. Які витрати належать до змінних:
а) відсотки за банківський кредит і витрати на сировину;
б) орендна плата і вартість обладнання;
в) заробітна плата, вартість електроенергії і матеріалів, що використовуються;
г) усі витрати, необхідні для випуску продукції?
7. Коли середні сукупні витрати мають мінімальне значення:
а) коли вони дорівнюють граничним витратам;
б) коли загальний випуск продукції мінімальний;
в) коли загальний випуск продукції максимальний;
г) коли змінні витрати мінімальні?
8. Яку форму має крива довгострокових середніх сукупних витрат:
а) форму гіперболи;
б) форму параболи;
в) ломаної кривої;
г) прямої лінії?
9. В якому випадку довгострокові середні витрати фірми знижуються із збільшенням випуску продукції:
а) коли LATC не залежить від обсягу випуску;
б) коли ігається від’ємна віддача від масштабу;
в) коли середні сукупні витрати постійні;
г) коли ігається економія від масштабу?
10. Крива пропозиції на довгострокових часових інтервалах для:
а) галузі зі зростаючими витратами – вертикальна лінія;
б) галузі з постійними витратами – має від’ємний нахил;
в) галузі з постійними витратами – вертикальний нахил;
г) всі попередні відповіді неправильні.
Нехай х- початкова кількість виробленоі продукціі. У- поч кількість працівників. У другому році відповідно умови (х+0,2х)=1.2х- вироблена продукція за 2 рік. Кількість працівників згідно умови за 2 рік (у-5у/100)=19у/20 чол. Продуктивність праці = обєм вигот продукціі/кількість працівників. За 1 рік ПП=х/у, за 2 рік ПП= 1.2х/19у/20=24х/19у=24х/19у. Зміну величини ПП у % визначимо так: х/у - 100%, 24х/19у -х%. Звідси 24х/19у×100%/х/у=2400/19=126%. Зміна ПП= 126-100=26%. Отже, ПП зросла за даний період на 26%.
Рынок – базовое понятие экономики, т.к. именно на рынке взаимодействуют фирмы. Рынок в широком и более точном смысле – это всеобщая форма экономических связей между людьми и рыночной экономикой в процессе производства, распределения, обмена и потребления. Рынок в более узком смысле – сфера товарного обращения, вся совокупность сделок купли-продажи.
«...Рынок хорошо определен и включает в себя либо однородный товар, либо группу дифференцированных продуктов, которые представляют собой довольно хорошие заменители (иди дополнители) по крайней мере, для одного из товаров данной группы и ограниченно взаимодействуют с другой экономикой» (Жан Тироль).
Рынок представляет собой систему со своей внутренней структурой, иерархией отдельных элементов и взаимосвязями. Рыночное пространство складывается из самостоятельных, хотя и связанных между собой рынков: рынок рабочей силы, финансовый рынок, потребительский рынок, рынок услуг, рынок средств производства, рынок технологий, рынок духовных благ.
Эти элементы рынка неодинаковы по своему значению. Рынок начинается с возможности приобретения рабочей силы (трудовых ресурсов) и средств производства (инвестиционных ресурсов). Без этих элементов производительных сил, без их соединения с капитала не может функционировать производство. Это происходит в рамках определенной технологии, которая также выступает в качестве товара на соответствующем рынке - рынке технологий.
Принципиальное значение имеет потребительский рынок, т.е. рынок продовольствия, одежды, обуви и других предметов потребления. От его состояния зависит обеспеченность населения, уровень потребления, устойчивость денежного обращения.
Финансовый рынок (рынок ссудных капиталов) обеспечивает подвижность капиталов, их перелив в наиболее прибыльные и перспективные отрасли производства. Это один из самых комплексных рынков, он часто разбивается на денежный рынок и рынок капиталов.
Рынок услуг существует в тех условиях, когда установлена плата за самые различные услуги. Рынок распространяется и на духовную сферу, стимулируя рождение, распространение, использование духовных идей.
Рынок выполняет ряд функций: информационную, посредническую, ценообразующую, регулирующую и др.
Исследуя соотношение между рынком и отраслью, предварительно выявляют границы рынка и определяют фирмы, производящие товар на этом рынке.
Идентификация рынка зависит от широты или узости задания его границ. Следует выделять несколько типов границ рынка: 1) продуктовые границы, отражающие товаров заменять друг друга в потреблении, 2) временные границы (длительность периода потребления, наличие барьеров входа), локальные границы (острота конкуренции, наличие барьеров входа). Необходимая широта или узость границ в каждом конкретном случае зависят, во-первых, от особенностей товара, во-вторых, от целей анализа.