Літературний багаж. Пригадайте, що таке міф. Які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову Всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? Пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
Однією з найдавніших священних книг людства є Веди. Ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії Давньої Індії. А створили її нащадки племен, що вторглися до Індії приблизно в середині II тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
Написано Веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. Тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
Згідно з віруваннями індуїстів, Веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. Згодом їх було записано. На думку дослідників, укладання Вед відбувалося протягом XVI-V ст. до н.е. Однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують XI ст.
До Вед входять чотири збірки (сам-хіти): «Рігведа» - збірка гімнів; «Самаведа» - збірка пісень; <Яджурведа» - збірка жертовних формул, описів ритуалів; «Атхарваведа» — збірка магічних формул і заклинань.
Усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що до уникнути біди, хвороби, смерті. У цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
От самого рождения, начиная с первых дней жизни, человек начинает свое становление как личности. С молоком матери он познает первые звуки, слова, анализирует окружение, в котором развивается. Это становится основополагающим аспектом на пути познания себя в будущем.
Самопознание довольно сложный процесс, окончательный результат которого возложен на нахождение своего предназначения в этом мире, основной цели существования. Чтобы познать себя, нужно проводить аналитическую работу с собой, периодически выявлять свои недостатки и преимущества. Это раскрывать сильные и слабые стороны своего “я” и расти как личность.
Главное в этом задании – не играть никаких ролей, как мы это привыкли делать каждый день в разных ситуациях.
Надо помнить, что невозможно быть кем-то, если ты им не являешься на самом деле, нужно оставаться справедливым хотя бы наедине с собой. Стоит честно ответить на вопрос “Кто я?”, “Чего хочу от жизни?” и, исходя из ответов, двигаться дальше на пути Самопознания.
Если разобрать практические моменты Познания себя, то перед человеком открывается множество горизонтов. Не нужно избегать новых направлений деятельности, а наоборот, как можно больше испытывать себя в разных направлениях.
Возможно, сегодня Вы занимаетесь спортом и возлагаете на это все силы, а завтра кто-то заметит, что у вас прекрасный голос и нужно развивать себя в вокале. Но для этого надо самому заниматься развитием, никто вместо вас этого не сделает. Стоит прислушаться к своему сердцу, оно не подведет. Поиск своего предназначения происходит в долгой и кропотливой работе, непрестанном личном движении в глубине своих возможностей.
Такой путь является истинно правильным и приводит к росту уверенности в своих действиях и в своем будущем. Лишь в бездействии порождается остановка саморазвития и медленная деградация личности.
Відповідь:
Літературний багаж. Пригадайте, що таке міф. Які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову Всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? Пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
Однією з найдавніших священних книг людства є Веди. Ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії Давньої Індії. А створили її нащадки племен, що вторглися до Індії приблизно в середині II тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
Написано Веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. Тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
Згідно з віруваннями індуїстів, Веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. Згодом їх було записано. На думку дослідників, укладання Вед відбувалося протягом XVI-V ст. до н.е. Однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують XI ст.
До Вед входять чотири збірки (сам-хіти): «Рігведа» - збірка гімнів; «Самаведа» - збірка пісень; <Яджурведа» - збірка жертовних формул, описів ритуалів; «Атхарваведа» — збірка магічних формул і заклинань.
Усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що до уникнути біди, хвороби, смерті. У цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
Пояснення:
От самого рождения, начиная с первых дней жизни, человек начинает свое становление как личности. С молоком матери он познает первые звуки, слова, анализирует окружение, в котором развивается. Это становится основополагающим аспектом на пути познания себя в будущем.
Самопознание довольно сложный процесс, окончательный результат которого возложен на нахождение своего предназначения в этом мире, основной цели существования. Чтобы познать себя, нужно проводить аналитическую работу с собой, периодически выявлять свои недостатки и преимущества. Это раскрывать сильные и слабые стороны своего “я” и расти как личность.
Главное в этом задании – не играть никаких ролей, как мы это привыкли делать каждый день в разных ситуациях.
Надо помнить, что невозможно быть кем-то, если ты им не являешься на самом деле, нужно оставаться справедливым хотя бы наедине с собой. Стоит честно ответить на вопрос “Кто я?”, “Чего хочу от жизни?” и, исходя из ответов, двигаться дальше на пути Самопознания.
Если разобрать практические моменты Познания себя, то перед человеком открывается множество горизонтов. Не нужно избегать новых направлений деятельности, а наоборот, как можно больше испытывать себя в разных направлениях.
Возможно, сегодня Вы занимаетесь спортом и возлагаете на это все силы, а завтра кто-то заметит, что у вас прекрасный голос и нужно развивать себя в вокале. Но для этого надо самому заниматься развитием, никто вместо вас этого не сделает. Стоит прислушаться к своему сердцу, оно не подведет. Поиск своего предназначения происходит в долгой и кропотливой работе, непрестанном личном движении в глубине своих возможностей.
Такой путь является истинно правильным и приводит к росту уверенности в своих действиях и в своем будущем. Лишь в бездействии порождается остановка саморазвития и медленная деградация личности.
Объяснение: