Замените глаголы или словосочетания с глаголами скобках деепричастными оборотами, а затем - причастными оборотами, где это возможно. Запишите полученные
Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Объяснение:
Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Образ князя Олега. Олег — разумный и справедливый владыка, «могущий воитель», славной победой прославивший своё имя. По преданию, князь Олег мужественно сражался с хазарами, овладел столицей Византийской империи — Константинополем (русские называли его Царьград). Уходя оттуда, в знак победы он прибил на воротах города свой щит. «Вдохновенный кудесник» предсказывает князю Олегу будущее. Из его речи мы узнаём, что князя ждёт «дивная судьба», которой «завидует недруг». Олегу незримый хранитель», поэтому «под грозной бронёй» он не ведает ран. Ни «синего моря обманчивый вал», ни праща, ни стрела, ни «лукавый кинжал» не страшны князю. Но смерть примет он от коня своего.
Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Объяснение:
Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Образ князя Олега. Олег — разумный и справедливый владыка, «могущий воитель», славной победой прославивший своё имя. По преданию, князь Олег мужественно сражался с хазарами, овладел столицей Византийской империи — Константинополем (русские называли его Царьград). Уходя оттуда, в знак победы он прибил на воротах города свой щит. «Вдохновенный кудесник» предсказывает князю Олегу будущее. Из его речи мы узнаём, что князя ждёт «дивная судьба», которой «завидует недруг». Олегу незримый хранитель», поэтому «под грозной бронёй» он не ведает ран. Ни «синего моря обманчивый вал», ни праща, ни стрела, ни «лукавый кинжал» не страшны князю. Но смерть примет он от коня своего.
Объяснение: