Я думаю твір Айзека Азімова "Фах" називаєця так бо в ньому розповідається про хлопця на ім'я Дордж котрий хотів стати програмістом і потрапив в інтернат для недоумкуватих. Все це сталося ізза підміни результатів півтора року з того часу, а він досі пам'ятав про той випадок з підміною результатів! Потім він тікає щоб знайти хоч якогось фахівця котрий зможе вислухати і зрозуміти його, але потім він зрозумів шо ця зустріч теж підлаштована і поринає в сон.Далі він говорить про те що коли вчишся по книжках ти можеш винайти щось нове і може навіть нову професію вигадати, а якщо по стрічках вчитися ти будеш як робот тільки з почуттями!
Көлемі ЗО жол. Бұл шығармада тұтас халыққа арнап айтылған терең де күрделі ойлар шерлі жүректен шамырқанып, толқып шыққан. Үлкен адамгершілік, қайраткерлік, оқымыстылық биікке көтерілген ақын үні бірде айбарлы, бірде кекті, бірде мұңлы. Қазақ халқын бөлмей-жармай, түгел қамтып, тұтас шолып, баршасына бағыштап айтылған өлеңнің әлеуметтік салмағы орасан зор. Ақын алдымен көз алдыңызға мұрты аузына түскен, бір ұрты май, бір ұрты қан, алғашқыда шырайы сартша жылтырап тұрған қазақтың кескінін алып келеді. Осыдан кейін барып оның ішкі әлемін, мінез ерекшеліктерін айқындап аша бастайды.
Я думаю твір Айзека Азімова "Фах" називаєця так бо в ньому розповідається про хлопця на ім'я Дордж котрий хотів стати програмістом і потрапив в інтернат для недоумкуватих. Все це сталося ізза підміни результатів півтора року з того часу, а він досі пам'ятав про той випадок з підміною результатів! Потім він тікає щоб знайти хоч якогось фахівця котрий зможе вислухати і зрозуміти його, але потім він зрозумів шо ця зустріч теж підлаштована і поринає в сон.Далі він говорить про те що коли вчишся по книжках ти можеш винайти щось нове і може навіть нову професію вигадати, а якщо по стрічках вчитися ти будеш як робот тільки з почуттями!
( Ну как? )
Көлемі ЗО жол. Бұл шығармада тұтас халыққа арнап айтылған терең де күрделі ойлар шерлі жүректен шамырқанып, толқып шыққан. Үлкен адамгершілік, қайраткерлік, оқымыстылық биікке көтерілген ақын үні бірде айбарлы, бірде кекті, бірде мұңлы. Қазақ халқын бөлмей-жармай, түгел қамтып, тұтас шолып, баршасына бағыштап айтылған өлеңнің әлеуметтік салмағы орасан зор. Ақын алдымен көз алдыңызға мұрты аузына түскен, бір ұрты май, бір ұрты қан, алғашқыда шырайы сартша жылтырап тұрған қазақтың кескінін алып келеді. Осыдан кейін барып оның ішкі әлемін, мінез ерекшеліктерін айқындап аша бастайды.