Однажды в столицу Византии, г. Константинополь, прибыли послы из Моравского славянского княжества и попросили прислать священников, знающих славянский язык, чтобы проводить богослужение для народа на понятном языке. В это время на славянском языке не было написано ни Священного Писания, ни книг для священников. Братья Кирилл и Мефодий хорошо знали славянский язык, их мать была славянка. И вот это важное дело поручают братьям, они отправляются в Моравию
Сначала они стали создавать славянскую грамоту, чтобы славяне могли общаться не только устно, но и письменно. Кирилл изобразил греческими буквами звуки, общие у славян греков. Каждый новый звук, неизвестный греческому языку, он описывал так, чтобы стиль не отличался от обозначения известных звуков. Он старался сделать новые буквы простыми и красивыми, чтобы людям хотелось их изучать. До сих пор азбука, составленная Кириллом и Мефодием, остается самой простой и удобной.
Між імпресіоністами та постімпресіоністами існує велика різниця у творчих підходах: імпресіоністи не ставили собі філософських питань, вони малювали те, що бачили: природу, кафе, оголених жінок, натомість постімпресіоністів цікавив глибший контекст буття.
Постімпресіонізм — напрям в образотворчому мистецтві. Виник у 1880-х роках. Художники цього напрямку не дотримувалися тільки зорових вражень, а прагнули вільно та узагальнено передавати матеріальність світу, вдавалися до декоративної стилізації. До видатних представників постімпресіонізму в живопису відносяться Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезанн, Анрі Тулуз-Лотрек. Для постімпресіонізму характерні різні творчі системи і технічні засоби, що вплинули на подальший розвиток образотворчого мистецтва. Роботи Ван Гога передбачили появу експресіонізму.
Імпресіонізм — мистецька течія у живописі, а також у літературі та музиці, яка виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції. Засновники імпресіонізму — як і символізму, та експресіонізму — діяли на противагу реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла, проте, на відміну від неокласицизму, не мають на меті об'єктивно відображати реальність, а ставлять за ціль поділитися власними почуттями зі споглядальником твору, вплинути на нього.
Однажды в столицу Византии, г. Константинополь, прибыли послы из Моравского славянского княжества и попросили прислать священников, знающих славянский язык, чтобы проводить богослужение для народа на понятном языке. В это время на славянском языке не было написано ни Священного Писания, ни книг для священников. Братья Кирилл и Мефодий хорошо знали славянский язык, их мать была славянка. И вот это важное дело поручают братьям, они отправляются в Моравию
Сначала они стали создавать славянскую грамоту, чтобы славяне могли общаться не только устно, но и письменно. Кирилл изобразил греческими буквами звуки, общие у славян греков. Каждый новый звук, неизвестный греческому языку, он описывал так, чтобы стиль не отличался от обозначения известных звуков. Он старался сделать новые буквы простыми и красивыми, чтобы людям хотелось их изучать. До сих пор азбука, составленная Кириллом и Мефодием, остается самой простой и удобной.
Объяснение:
Між імпресіоністами та постімпресіоністами існує велика різниця у творчих підходах: імпресіоністи не ставили собі філософських питань, вони малювали те, що бачили: природу, кафе, оголених жінок, натомість постімпресіоністів цікавив глибший контекст буття.
Постімпресіонізм — напрям в образотворчому мистецтві. Виник у 1880-х роках. Художники цього напрямку не дотримувалися тільки зорових вражень, а прагнули вільно та узагальнено передавати матеріальність світу, вдавалися до декоративної стилізації. До видатних представників постімпресіонізму в живопису відносяться Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезанн, Анрі Тулуз-Лотрек. Для постімпресіонізму характерні різні творчі системи і технічні засоби, що вплинули на подальший розвиток образотворчого мистецтва. Роботи Ван Гога передбачили появу експресіонізму.
Імпресіонізм — мистецька течія у живописі, а також у літературі та музиці, яка виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції. Засновники імпресіонізму — як і символізму, та експресіонізму — діяли на противагу реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла, проте, на відміну від неокласицизму, не мають на меті об'єктивно відображати реальність, а ставлять за ціль поділитися власними почуттями зі споглядальником твору, вплинути на нього.