Встановіть відповідність між висловлюванням та його автором: ( ) 1.«Я вас знаю, негідника! Чув про вас раніше. Ви — той Холмс, що скрізь суне свого носа» а) Легран

«Мені здається, що це надзвичайно темна і зловісна справа» б) Шерлок Холмса

«Я намалював вусики точнісінько такі, які вони є насправді. Вже де-де, а тут ви не можете мати до мене претензій» в) Вотсон

«Навіть незначні подробиці можуть багато розповісти про людину або розв’язуваної проблеми г) Ройлотт

Чому Джупітер та оповідач вважали Леграна божевільним? ( )

Назвіть книги та їх автора. Хто послужив прототипом героя книги? У чому полягало головне заняття героя? Як називається метод, яким він досконало володів? ( )
Ця книга розрахована на дорослого читача, але її героя люблять і дорослі, і діти. Сюжети творів, що увійшли до збірки, не раз надихали шанувальників десятої музи на створення «найважливішого з видів мистецтв». Біографій персонажа, який народився за часів правління королеви Вікторії, існує безліч. Герой розбирався в літературі, цитував Петрарку, Горація, знав латинь і кілька європейських мов; був одним з кращих боксерів у своїй вазі, прекрасно стріляв і фехтував, а володіння прийомами «нового мистецтва самозахисту» до йому в сутичці з ворогом. Він написав досить багато наукових робіт, серед яких - праця, деяким чином пов'язана c околицями туманного Альбіону і тими, хто не хоче жити в злагоді з Фемідою. Головне заняття свого життя герой перетворив в точну науку, порівнюючи якийсь процес з поїздом, який розганяється внаслідок постійних тренувань. Автор навіть не міг припустити, що текст його твору буде ретельно вивчатися для того, щоб скласти портрет безкорисливого, незалежного, доброго, чуйного і безстрашного героя. На створення цього художнього образу автора надихнув товариш по службі, дивак, який дивував оточуючих незвичайним умінням розбиратися в складних життєвий справах. Відомо, що жив герой на тихій затишній вуличці.

Прочитати детективну задачу і знайти «розгадку» таємниці. ( ) Історія 1. Злочин не відбувся За деякими відомостями, які отримали співробітники поліції міста Сан – Франциско, можна було зробити висновок, що готується викрадення коштовностей дружини мільйонера – місіс Андерсон. Місіс Андерсон проживала в одному з першокласних готелів. Мабуть, тут же мешкав і злочинець, який замислив злочин. Декілька днів чергував детектив у номері місіс Андерсон, сподіваючись спіймати негідника, але безрезультатно. Мільйонерша вже почала підсміюватися над ним, як раптом сталося наступне. Увечері хтось постукав у двері номера. Потім двері відчинилися, і до кімнати заглянув чоловік. Побачивши місіс Андерсон, він вибачився, сказавши, що помилився дверима. – Я був абсолютно впевнений, що це моя кімната, – збентежено промовив він. – Адже тут усі двері такі схожі. Тут детектив вийшов із засідки і заарештував незнайомця. Що змогло переконати поліцейського в тому, що перед ним зловмисник?

Прочитати детективну задачу і знайти «розгадку» таємниці. ( ) Історія 2. Дворецький завдає удару Доктор Квік піднявся удосвіта. Коли через годину він закінчував сніданок, пролунав телефонний дзвінок. – Даруйте, це Чанг Лоу, дворецький Джеймса Гудвіна. Я тільки що ввійшов до будинку господаря і виявив, що хтось убив і пограбував його! – промовив голос в телефонній трубці. Доктор Квік прибув на місце події за лічені хвилини, і дворецький провів його у вітальню, залиту яскравим, теплим сонячним світлом. Там на підлозі лежало тіло вбитого. – Ви виявили його саме тут? – запитав доктор Квік. – Так. Рівно 20 хвилин тому, коли я прийшов на роботу. Я проходив через вітальню і спіткнувся в темряві об тіло. Я так злякався, що кулею помчав до телефону, розташованого біля вхідних дверей, і подзвонив вам, – сказав Чанг. Доктор Квік окинув поглядом кімнату з розкішними шкіряними меблями, дорогими шторами на вікнах і ворсистим килимом на підлозі. Нарешті він вимовив: – Пролийте трохи світла на цю таємницю і розкажіть, навіщо ви це зробили. Чому доктор Квік запідозрив Чанга?

ответ:

объяснение:

«долг — категория морали, обозначающая нравственные обязанности личности (группы лиц, народа) выполняемые в соответствии с требованиями совести. выполнение некоторой становится долгом, когда общепринятые нравственные требования в конкретных социальных условиях превращаются во внутренние требования нравственности, а сама — в личную конкретного лица, группы лиц, народа. категория долга тесно связана с другими понятиями, которые характеризуют моральную деятельность личности: ответственность, самосознание, честь, совесть» . но все равно, для каждого эти слова имеют свое собственное, особое занчение. а что же такое честь и долг в моем понимании? кто-то сразу на этот вопрос ответит так: «долг – это когда денег занял, и надо вернуть» . и в принципе, нельзя сказать что этот человек окажется не прав. но долг, он не только денежный бывает. долг, он в душе. это не что-то материальное, это скорее духовное состояние человека. чувство долга может быть к примеру перед отечеством. моя родина – это моя честь, моя гордость, мое достоинство. я иду по центру моего города, и внутри меня чувство долга, гордости, патриотизма и счастьязаметим, что в объяснении слова долг присутствуют и оба други слова, интересующих нас: честь и совесть. иными словами, долг – это совесть и честь. и это на самом деле так. простой пример: ученику, студенту, работнику фирмы, не важно кому, сказали выполнить дома какую-либо работу. и этот самый школьник, работник, студент эту-то самую работу дома не выполнил. без всяких тому причин. или действительно не смог выполнить ее по каким-то обстоятельством. человеку потом будет совестно, стыдно. и его честь, его чувство собственного достоинства может и немного, и на совсем маленькое количество времени, но упадут. и человек чувствует, что он должен был выполнить эту работу. чувство невыполненного долго на самом деле объединяет в себе и совесть и честь.такие понятия как совесть, долг, любовь, они более общие, объединяющие в одно целое всех людей. а если все таки еще подумать? ведь люди, они тоже: «отстаивают честь своего отечества» . и все же честь не своя, а отечества объединяет их, этих людей. а личная честь, она для каждого своя. и если люди не являются каким-нибудь обществом (классом, городом, районом, школой, семьей) , то они буду отстаивать каждый свою честь, и ровным счетом им нет никакого дела до чужой. а если же это общество, то народ отстаивает честь класса, города, района, семьи. из этого выходит что честь тоже может быть главной, но все же это нечто более личное для каждого

ответ:Қазақ болмысын бүкіл жан дүниесімен қоса өнердің қай түрі қопара, қотара айшықтап бейнелей алады десек, ең алдымен күйді айтар едік.

Күй – құдірет, күй – кие!

Қазақ болмысын бүкіл жан дүниесімен қоса өнердің қай түрі қопара, қотара айшықтап бейнелей алады десек, ең алдымен күйді айтар едік.

Egemen Qazaqstan

Бастап бірінші айтушы біз емес, бұл өзі әлімсақтан бері айтылып келе жатқан, белгілі жай, елдің санасына әбден сіңген әңгіме. Әлімсақтан дейтін себебіміз, замана зарлығы. Мағжан ақынның толғамалы найзадай толғанысты жырларына жүгінсек, күй атасы, шерлі һәм шерменде Қорқыт та жан жұмбағын шешпек болып, шеше алмай қиналған кездерінде қолындағы қара қобызынан, содан шыққан, сай-сүйекті сырқыратқан салқар да шалқар сарыннан жұбаныш тапқан ғой.

Қазтуған жырау «Кетбұқадай би­лер­ден кеңес сұрар күн қайда?!» деп жел­піне тебіренуі де тегін емес. Сол Кетбұқа абыз Дешті Қыпшақты жайлаған қалың қауым халқының атынан Шыңғыс қағандай қаһарлы хандарға келелі кеңесін қоңыр домбыраның сырлы күйімен айтқан, ұлы Жошының өлімін де айбатты әміршіге күймен естірткен. Сонда бабаларымыздың орнына жазаны домбыра тартқан. Тәңірім сөйтіп дом­быраға әу бастан-ақ қазақтың тілі болу­ды, қазақтың үні болуды еншілеп сый­лаған екен. Ендеше, күй өнері қазаққа Тәңір­дің тартқан ерекше пешенелі сыйы екендігі де еш шүбәсіз.

Олай болса, 2014 жылы ықылым замандардан бері жер-жаһан танып, бірегей құбылыс ретінде мойындалып келген қазақтың қасиетті киіз үйімен қоса халқымыздың қалтқысыз қастер тұтқан күй өнерінің де ЮНЕСКО-ның материалдық емес мәдени мұралар тізіміне еніп, бүкіл адамзаттың асыл қазы­на­ларының қатарына қосылуы тиесілі сы­бағамыз, заңды жазмышымыз, лайық­ты мерейіміз екеніне сөз бар ма! Осы киелі күйімізге ілесе бұл қатарды соны­мен рухтас суырыпсалма айтыс, Нау­рыз мейрамы, қазақ күресі, құсбе­гілік пен саятшылық толықтырды, қау­малай қоршап күйді төбелеріне көтер­ді. Осындай жауһар қатарда, әсіресе күй қа­зақ­тың елдігінің көрінісіндей атойлап, ха­лық­тың өр рухын әйгілеп тұрған жоқ па! Бұл да бізге Тәуелсіздік тарту еткен зор жетістік екені ақиқат.

Күйдің тәңірлік сипаты жайындағы әңгімені тірілте түсейік. Түркі дүниесінің асылдарын түптеп түгендеуші атақты Махмұд Қашғари өзінің түпнұсқада «Диуани-лұғат-ат-түрк» деп аталатын түркі тектес сөздерінің жинағында «күй» сөзінің көне түркідегі «көк» сөзінен шыққандығын, тәңір мағынасындағы «көкпен» көгендес, тамырлас, түптес екендігін ізерлеп айтыпты. Бұл айқындаманы қазақтың тіл ғылымының көгентүбіндегі марғасқа Құдайберген Жұбанов пен қазақтың күй ілімінің ілкі бастауындағы ізашар академик Ах­мет Жұбанов бар ықыласымен қол­дап қуаттайды. Ал «Ақаң» деген әзиз атқа лайықты тағы бір абзалымыз, «Күй шежіре», «Қазақтың күй өнері» атты іргелі еңбектер тудырған Ақселеу Сей­дім­бек бұл айғақты болжамды одан әрі түбір­леп тексеріп, байыпты тұжырым жа­сай­ды. Күй деп басталатын қай сөзіңіз де сезіммен астасып жатады. Сол сөз көш­пен­ділердің ең киелі сезімі – тәңір­лік на­ным-сеніммен ұштасып жатады. Демек, «күй» деген сөз әу бас­та Тә­ңір­лік құбылысты білдірген. Тәңір­дің дыбысы деген мағынамен шендес бол­ғаны аңғарылады» деп күйдің қа­сиет-киесін шығанға шығара, шынайы болмыс-бітімін айғақтай көрсетіп асқақ­татады.

Әйгілі әншіміз Роза Рымбаева шыр­қай­тын «Домбыра» әнінде «Күй ойнайды қазағымның қанында, күй ойнайды қазағымның жанында» деп келетін шырайлы жыр жолдары бар емес пе еді. Дәл айтылған. Осы рухты әнді тың­дамаған қазақ кемде-кем болар десек, тыңдаған жамағаттың баршасы осынау сөздердің шындығына ден қойғаны күмәнсіз. Қалай десек те, қазақтың жаны – күйінде. Жанының барлық қатпарлары, қуанышы мен қайғысы, күйініші мен сүйініші, мұң-шері мен шаттығы баяу­лап, толқындап, тасқындап тек домбыра шанағынан төгіледі. Қазақтың мінезі, ерлігі мен өрлігі, сабыр-сабаты да қазақтың өзінің күйлерінде жатыр. Халқымыздың әдет-ғұрпы, дарқандығы мен даналығы, ерке назды сұлулары кейіптелген күйлер ше? Қазақтың ұлан-байтақ даласы, сол даланың табиғаты, Алатауы мен Қаратауы, Сарыарқасы мен Сары өзені, Саржайлауы – бәрі-бәрі қазағымның күйлерінде көрініс тапқан.

«Нағыз қазақ қазақ емес, нағыз қазақ – домбыра» деген Қадыр ақынның терең ақыл-парасатының меңзеп отырғаны да осы емес пе. Тарау-тарау, тармақ-тармақ, желі-желі болып уақытпен бірге үдере көшкен қазақтың мың сан күйлерінде, сайып келгенде, ата қазақтың өзі, оның ата тарихы, елдігі мен береке-бірлігі, ұлттық мерейі мен мәртебелі мемлекеттігі бейнеленген. Өз алдына дербес ел болып, кеудесі биік, еркін отырмаған халықта мұндай кең салалы, ұлағаты зор, асқақ рухты, мұхиттай айдынды, өрелі өнер тумас еді. Байқасаңыз, біздің күйлеріміздің өне бойында тұтаса жүлгеленген қазақтың соқталы тарихы өріліп шығады.

Объяснение: