Восстановите правильную последовательность предложений В XVI-XVIII вв. оформляется плутовской роман («Жизнь Ласарильо с Тормеса», «История Жиль Бла-за из Сантильяны»
В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.
Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?
Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.
В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.
Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?
Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.
Объяснение:
В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.
Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?
Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.
Объяснение:
В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.
Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?
Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.