Запалимо свічку. Спостерігаємо, що полум’я неоднорідне, має три зони: нижню, середню та верхню.
У нижній, темній, частині полум’я температура невисока. Через нестачу повітря горіння тут майже не відбувається. Парафін, з якого виготовлено свічку, спочатку плавиться, а потім перетворюється на газоподібні горючі речовини.
У середній частині полум’я температура вища. Тут частина речовин згоряє, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі, які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша. Якщо помістити у середню частину полум’я порцелянові чашку або шпатель, то будемо спостерігати на поверхні чашки або шпателя утворення чорного нальоту - часточки сажі.
Верхня частина полум’я має найвищу температуру. У ній усі речовини згоряють повністю; при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара.
Висновок. Під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.
У нижній, темній, частині полум’я температура невисока. Через нестачу повітря горіння тут майже не відбувається. Парафін, з якого виготовлено свічку, спочатку плавиться, а потім перетворюється на газоподібні горючі речовини.
У середній частині полум’я температура вища. Тут частина речовин згоряє, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі, які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша. Якщо помістити у середню частину полум’я порцелянові чашку або шпатель, то будемо спостерігати на поверхні чашки або шпателя утворення чорного нальоту - часточки сажі.
Верхня частина полум’я має найвищу температуру. У ній усі речовини згоряють повністю; при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара.
Висновок. Під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.