2. Якщо в середні століття скульптура була нерозривно пов'язана з архітектурою і як окреме мистецтво навіть не розглядалося, то з початком епохи відродження починається повільний, але вірний процес відділення скульптури, вивільнення його від залежності від архітектурних задумів. Скульптури поступово "відсуваються" від стін храмів, від рельєфів і портиків, стаючи самостійним, самодостатнім мистецтвом.
3. Живопис Ренесансу як один із видів мистецтва цієї доби мас свої характерні риси. Він відходить від статичних, застиглих схем у бік несміливого руху, динаміки, з’являється нове розуміння простору і часу, в картинах присутні правдивість, достовірність і своєрідна чуттєвість, драматизм подій. В епоху Ренесансу народився європейський реалістичний портрет. Це відбулось з визнанням цінності внутрішнього світу окремої людини. По мірі зростання індивідуалізму в портретному мистецтві можливість вираження суб'єктивного світу виражається все яскравіше, виразно з'являючись в живопису XVI століття.
4. Опера виникла в Італії на межі XVI – XVII століть. Поштовхом до створення опери стала ренесансна ідея учених-гуманістів, письменників і музикантів щодо відродження давньогрецької трагедії. Зародившись як "драма під музику", опера до початку XIX в. перетворилася в чисто музичну виставу, у якім речитативу - ритмічної декламації співучо - майже не залишилося місця, а в сюжет спектаклю органічно вписали арії. Арія (буквально "повітря") - це тривалий сольний номер. На час виконання арії вся сценічна дія завмирала, і нею же звичайно завершувалося майже кожне явище.
1. Сонау екі Хан дәуірінен (б.з.д.206-6.3.220) бері Қытай қорғанының сыртына шыға бастаған Хан патшалығы шамамен он мың ли (5000 км) Батысқа жылжи отырып, 751 жылы Атлах-Талас түбіне жеткен қытай экспансиясының қанды жолы біржола, мәңгілікке кесіп тасталды.
2. Атлах-Талас шайқасының ұлы жеңісіне араб әскерін қарлұқ, түркештер қолдап, жанқиярлық ерлігі арқылы қол жетті. Қанмен бекіген түрік-араб достығының ғұмыры ұзақ болды, берекелі болды. Түрік халықтары Алланың хақ діні Исламмен ертерек қауышты. В.В. Бартольд әділ айтқандай “Турки были одними из первых народов, среди которых Ислам, отказавшись от пропаганды оружием, имел успех путем убеждения” болғаны тарихи шындық. Түріктер исламды 751 жылдан былай қарай негізінен бейбіт жолмен қабылдап, ислам мәдениетімен ертерек танысты. Соның нәтижесінде түрік дүниесі Ислам әлемімен рухани тұтастыққа қол жеткізді. Адамзат мәдениетіне Махмұт Қашқари, Жүсіп Баласағұн, Әбу Насыр әл-Фараби, Қожа Ахмет Яссауи, Ахмет Иүгінеки, Ибн Сина қатарлы ұлы тұлғалардың данышпандық ілімдерін бере алды.
3. Исламды мемлекеттік дін ретінде мойындаған түрік халықтары біртұтас рухани, мәдени бірлікке қол жеткізу арқылы ұлт ретінде ұйысып, тұрақты, гүлденген мемлекеттерге ие болды
2. Якщо в середні століття скульптура була нерозривно пов'язана з архітектурою і як окреме мистецтво навіть не розглядалося, то з початком епохи відродження починається повільний, але вірний процес відділення скульптури, вивільнення його від залежності від архітектурних задумів. Скульптури поступово "відсуваються" від стін храмів, від рельєфів і портиків, стаючи самостійним, самодостатнім мистецтвом.
3. Живопис Ренесансу як один із видів мистецтва цієї доби мас свої характерні риси. Він відходить від статичних, застиглих схем у бік несміливого руху, динаміки, з’являється нове розуміння простору і часу, в картинах присутні правдивість, достовірність і своєрідна чуттєвість, драматизм подій. В епоху Ренесансу народився європейський реалістичний портрет. Це відбулось з визнанням цінності внутрішнього світу окремої людини. По мірі зростання індивідуалізму в портретному мистецтві можливість вираження суб'єктивного світу виражається все яскравіше, виразно з'являючись в живопису XVI століття.
4. Опера виникла в Італії на межі XVI – XVII століть. Поштовхом до створення опери стала ренесансна ідея учених-гуманістів, письменників і музикантів щодо відродження давньогрецької трагедії. Зародившись як "драма під музику", опера до початку XIX в. перетворилася в чисто музичну виставу, у якім речитативу - ритмічної декламації співучо - майже не залишилося місця, а в сюжет спектаклю органічно вписали арії. Арія (буквально "повітря") - це тривалий сольний номер. На час виконання арії вся сценічна дія завмирала, і нею же звичайно завершувалося майже кожне явище.
1. Сонау екі Хан дәуірінен (б.з.д.206-6.3.220) бері Қытай қорғанының сыртына шыға бастаған Хан патшалығы шамамен он мың ли (5000 км) Батысқа жылжи отырып, 751 жылы Атлах-Талас түбіне жеткен қытай экспансиясының қанды жолы біржола, мәңгілікке кесіп тасталды.
2. Атлах-Талас шайқасының ұлы жеңісіне араб әскерін қарлұқ, түркештер қолдап, жанқиярлық ерлігі арқылы қол жетті. Қанмен бекіген түрік-араб достығының ғұмыры ұзақ болды, берекелі болды. Түрік халықтары Алланың хақ діні Исламмен ертерек қауышты. В.В. Бартольд әділ айтқандай “Турки были одними из первых народов, среди которых Ислам, отказавшись от пропаганды оружием, имел успех путем убеждения” болғаны тарихи шындық. Түріктер исламды 751 жылдан былай қарай негізінен бейбіт жолмен қабылдап, ислам мәдениетімен ертерек танысты. Соның нәтижесінде түрік дүниесі Ислам әлемімен рухани тұтастыққа қол жеткізді. Адамзат мәдениетіне Махмұт Қашқари, Жүсіп Баласағұн, Әбу Насыр әл-Фараби, Қожа Ахмет Яссауи, Ахмет Иүгінеки, Ибн Сина қатарлы ұлы тұлғалардың данышпандық ілімдерін бере алды.
3. Исламды мемлекеттік дін ретінде мойындаған түрік халықтары біртұтас рухани, мәдени бірлікке қол жеткізу арқылы ұлт ретінде ұйысып, тұрақты, гүлденген мемлекеттерге ие болды