мифологическое - свойственно для первобытного сознания и древних культур доосевого времени;космоцентрическое - свойственно для древних культур осевого времени, связано с натурфилософией (Дао в Древнем Китае, фюсис (природа) и логос в Древней Греции), когда человек и общество мыслились в рамках космоса;теоцентрическое - в центре его - Бог, оно господствовало в средние века;антропоцентрическое, в центре которого - человек, возникло в эпоху Возрождения, свойственно во многом и для настоящего времени. Впервые его черты возникают уже в древнегреческой философии, когда софист Протагор сказал, что "человек есть мера всех вещей";социоцентрическое - свойственно для современности, определяется пониманием значимости для человека общественных отношений, формируется философией и обществознанием.В философии:
Религиозное мировоззрение по форме определяется содержанием веры, доктрины, однако по глубине оно может уходить в бесконечность и вечность. Научное мировоззрение основывается на современных достижениях научного познания мира.
Обыденное (житейское) мировоззрение порождается непосредственными условиями жизни и передающимся опытом людей. Оно отражает представления здравого смысла, традиционные взгляды о мире и человеке. Его носителем является средний человек, получивший стандартное школьное образование и довольствующийся этим, далее не развивающийся. Зачастую это - человек толпы, мировоззрением которого можно легко манипулировать с средств массовой информации и идеологии. Такое мировоззрение должно быть лишь отправной точкой, от которой человек должен двигаться дальше, расширяя и углубляя свой мировоззренческий кругозор и горизонт, приобщаясь к мировой духовной культуре, осваивая философию.
Джордж Плейтен був звичайним землянином, але вже з дитинства він виявляв інтерес до навчання, учився думати. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем Читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста. У вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково. Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті — Омейні — не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити. Він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади. Серед списку учасників цієї Олімпіади молодий невдаха помітив ім’я свого приятеля Арманда Тревіліана. Той так і не став переможцем, утратив надію потрапити на Новію, планету класу А. Джордж шукав зустрічі із Армандом. Між ними виникла суперечка, і це загрожувало Джоржу ув’язненням. Врятував його сивий чоловік, присутність якого юнак помітив давно. Той чоловік, Інженеску, на прохання свого нового знайомого влаштував йому відеорозмову з представниками Новії. Це кульмінаційний момент у житті героя. Плейтен намагався їх переконати в доцільності використання методів освіти минулого, які мали базуватися на поступовому і ґрунтовному оволодінні знаннями без застосування стрічок освіти. У цей момент народився не лише Плейтен-учений, а Плейтен-мислитель, філософ, творець майбутнього. Він довів, що не лише самотужки опанував свій фах, а здатний мислити глобально, з перспективою. Однак у новіан постало запитання, наскільки тривалими будуть ці методи і чи не трапиться так, що отримані знання запізняться в часі. Розчарований Джордж відчув потребу довести свою справу до кінця. Однак йому вкололи заспокійливе, і незабаром він знову опинився в Інтернаті. Омейні розповів йому, що за ним стежили. Виявилося, він повинен був знаходитися під особливим наглядом, оскільки був найбільшою цінністю своєї планети. Таких, як він, небагато, саме тому їх оберігали, вміщуючи до непрестижних інтернатів. Їхнє призначення — впроваджувати в життя нові ідеї для поліпшення рівня освіти і загалом рівня життя. Отже, завдяки своїм креативному розумові, наполегливості, прагненню до самоосвіти головний герой досяг мети й опинився на найвищому суспільному щаблі
Объяснение:1) Мировоззрение зависит от:
-уровня знаний и развития науки
-проблем, стоящих перед людьми
-непосредственных условий жизни
-личного опыта
2) В истории:
мифологическое - свойственно для первобытного сознания и древних культур доосевого времени;космоцентрическое - свойственно для древних культур осевого времени, связано с натурфилософией (Дао в Древнем Китае, фюсис (природа) и логос в Древней Греции), когда человек и общество мыслились в рамках космоса;теоцентрическое - в центре его - Бог, оно господствовало в средние века;антропоцентрическое, в центре которого - человек, возникло в эпоху Возрождения, свойственно во многом и для настоящего времени. Впервые его черты возникают уже в древнегреческой философии, когда софист Протагор сказал, что "человек есть мера всех вещей";социоцентрическое - свойственно для современности, определяется пониманием значимости для человека общественных отношений, формируется философией и обществознанием.В философии:
Религиозное мировоззрение по форме определяется содержанием веры, доктрины, однако по глубине оно может уходить в бесконечность и вечность. Научное мировоззрение основывается на современных достижениях научного познания мира.
Обыденное (житейское) мировоззрение порождается непосредственными условиями жизни и передающимся опытом людей. Оно отражает представления здравого смысла, традиционные взгляды о мире и человеке. Его носителем является средний человек, получивший стандартное школьное образование и довольствующийся этим, далее не развивающийся. Зачастую это - человек толпы, мировоззрением которого можно легко манипулировать с средств массовой информации и идеологии. Такое мировоззрение должно быть лишь отправной точкой, от которой человек должен двигаться дальше, расширяя и углубляя свой мировоззренческий кругозор и горизонт, приобщаясь к мировой духовной культуре, осваивая философию.
Подробнее - на -
Джордж Плейтен був звичайним землянином, але вже з дитинства він виявляв інтерес до навчання, учився думати. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем Читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста. У вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково. Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті — Омейні — не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити. Він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади. Серед списку учасників цієї Олімпіади молодий невдаха помітив ім’я свого приятеля Арманда Тревіліана. Той так і не став переможцем, утратив надію потрапити на Новію, планету класу А. Джордж шукав зустрічі із Армандом. Між ними виникла суперечка, і це загрожувало Джоржу ув’язненням. Врятував його сивий чоловік, присутність якого юнак помітив давно. Той чоловік, Інженеску, на прохання свого нового знайомого влаштував йому відеорозмову з представниками Новії. Це кульмінаційний момент у житті героя. Плейтен намагався їх переконати в доцільності використання методів освіти минулого, які мали базуватися на поступовому і ґрунтовному оволодінні знаннями без застосування стрічок освіти. У цей момент народився не лише Плейтен-учений, а Плейтен-мислитель, філософ, творець майбутнього. Він довів, що не лише самотужки опанував свій фах, а здатний мислити глобально, з перспективою. Однак у новіан постало запитання, наскільки тривалими будуть ці методи і чи не трапиться так, що отримані знання запізняться в часі. Розчарований Джордж відчув потребу довести свою справу до кінця. Однак йому вкололи заспокійливе, і незабаром він знову опинився в Інтернаті. Омейні розповів йому, що за ним стежили. Виявилося, він повинен був знаходитися під особливим наглядом, оскільки був найбільшою цінністю своєї планети. Таких, як він, небагато, саме тому їх оберігали, вміщуючи до непрестижних інтернатів. Їхнє призначення — впроваджувати в життя нові ідеї для поліпшення рівня освіти і загалом рівня життя. Отже, завдяки своїм креативному розумові, наполегливості, прагненню до самоосвіти головний герой досяг мети й опинився на найвищому суспільному щаблі
Объяснение: