Жизнь людей на земле зародилась много сотен тысяч назад. Первобытные люди были дикарями и подобно животным жили стадами. Большими группами бродили Они по земле в поисках скудной пищи, сообща делали грубые орудия и пользовались ими.
Первобытные люди тратили много труда, чтобы добыть себе пищу. Они не знала ни скотоводства, ни земледелия, ни переработки добытых продуктов. Им приходилось искать и просто собирать всё то, что годилось в пищу.
В этот первый период своей жизни люди не имели жилищ, они ещё не научились их строить. Поэтому они жили в лесах, прятались в кустах, забивались в глубокие пещеры. Орудия труда изготовлялись ими из камня и кости. Это были грубые орудия без какой-либо отделки и шлифовки. Эти первые орудия из камня, которые люди научились делать, называются орудиями «древнекаменного века» (палеолита). С их люди охотились на диких животных, выкапывали съедобные коренья. Немного можно было сделать такими простыми орудиями. Поэтому жизнь этих людей постоянно угрожала опасность хищных зверей и голода. В борьбе за существование людям приходилось бродить вместе большой ордой сообща искать пищу, выбирать временную стоянку. Такова была жизнь первобытной орды.
Африканському туристичному регіону притаманна перевага природних туристичних ресурсів. Особливо значними серед них є флоро-фауністичні і ландшафтні складові ресурсного потенціалу. Для порізнених країн і територій регіону характерні комфортні погодно-кліматичні умови - основа розвитку масового туризму.
На ринку міжнародних туристичних послуг окремі африканські держави посіли чільні місця і пропонують високоякісний туристичний продукт: Маврикій - весільний туризм і пляжно-купальний відпочинок; Туніс і Марокко - пляжно-купальний, лікувально-оздоровчий і пізнавальний туризм; Зімбабве, Танзанія та Кенія - сафарі й екологічний туризм; ПАР - пляжно-купальний відпочинок, гастрономічний і екологічний туризм; Кабо-Верде спеціалізується на дайвінгу та серфінгу. Стосовно більшості інших держав, особливо центральноафриканських, то актуальність розвитку міжнародного туризму для них не стоїть на порядку денному: несприятливий для відпочинку європейців і американців клімат, міжетнічні конфлікти, бідність, висока захворюваність на СНІД та інші недуги і відсутність елементарних побутових умов роблять ці країни неприваб-ливими з точки зору рекреаційно-туристичної діяльності
Жизнь людей на земле зародилась много сотен тысяч назад. Первобытные люди были дикарями и подобно животным жили стадами. Большими группами бродили Они по земле в поисках скудной пищи, сообща делали грубые орудия и пользовались ими.
Первобытные люди тратили много труда, чтобы добыть себе пищу. Они не знала ни скотоводства, ни земледелия, ни переработки добытых продуктов. Им приходилось искать и просто собирать всё то, что годилось в пищу.
В этот первый период своей жизни люди не имели жилищ, они ещё не научились их строить. Поэтому они жили в лесах, прятались в кустах, забивались в глубокие пещеры. Орудия труда изготовлялись ими из камня и кости. Это были грубые орудия без какой-либо отделки и шлифовки. Эти первые орудия из камня, которые люди научились делать, называются орудиями «древнекаменного века» (палеолита). С их люди охотились на диких животных, выкапывали съедобные коренья. Немного можно было сделать такими простыми орудиями. Поэтому жизнь этих людей постоянно угрожала опасность хищных зверей и голода. В борьбе за существование людям приходилось бродить вместе большой ордой сообща искать пищу, выбирать временную стоянку. Такова была жизнь первобытной орды.
Объяснение:
Африканському туристичному регіону притаманна перевага природних туристичних ресурсів. Особливо значними серед них є флоро-фауністичні і ландшафтні складові ресурсного потенціалу. Для порізнених країн і територій регіону характерні комфортні погодно-кліматичні умови - основа розвитку масового туризму.
На ринку міжнародних туристичних послуг окремі африканські держави посіли чільні місця і пропонують високоякісний туристичний продукт: Маврикій - весільний туризм і пляжно-купальний відпочинок; Туніс і Марокко - пляжно-купальний, лікувально-оздоровчий і пізнавальний туризм; Зімбабве, Танзанія та Кенія - сафарі й екологічний туризм; ПАР - пляжно-купальний відпочинок, гастрономічний і екологічний туризм; Кабо-Верде спеціалізується на дайвінгу та серфінгу. Стосовно більшості інших держав, особливо центральноафриканських, то актуальність розвитку міжнародного туризму для них не стоїть на порядку денному: несприятливий для відпочинку європейців і американців клімат, міжетнічні конфлікти, бідність, висока захворюваність на СНІД та інші недуги і відсутність елементарних побутових умов роблять ці країни неприваб-ливими з точки зору рекреаційно-туристичної діяльності