Усе, що ми маємо в житті, - це дар Божий, талант. Але, мабуть, найбільший дар, яким володіємо ми, віруючі люди, - це наша Богом дарована християнська віра. І ті, хто має цей талант, зобов'язані примножувати його для слави Божої та іння.
Ми носимо звання християн. Це звання дає особливі, надзвичайні можливості й переваги. Християнин - член Святої Церкви. Йому відкрито доступ до її священнодій і таїнств. Християни завжди перебувають під покровом сильних і благодатних молитов Церкви. Християни - діти Бога Отця, члени Бога Сина, храми Бога Духа Святого. Всі дари Божественної благодаті, «все потрібне для життя і благочестя» готове вилитися на нас. Нам обіцяно на Небі вічне блаженство в найтіснішому єднанні з Богом. Маючи настільки високі права й переваги, ми повинні пам'ятати про ту величезну відповідальність, що накладає на нас звання християнина. Ми зобов'язані бути християнами не тільки за йменням, але й по суті. Це звання кожен повинен виправдати своїм життям, щоб у визначений час дати відповідь Подателю всіх благ - Богові.
Бути християнином у житті дуже відповідально й важко. Бути справжнім християнином - це значить насамперед розпинати себе разом із Христом усе своє життя в справах, словах і думках. Ми не можемо сказати, що нині немає гідних і праведних християн. Багато людей достойно і доброчесно йдуть своїм християнським
шляхом і свято несуть життєвий хрест. Якби не було нині справжніх християн, не міг би існувати світ. Благодать Божа має величезну силу, і її дія не припиняється серед вірних рабів Божих, які свідчать світові про Бога та євангельську правду. Але є такі християни, які тільки називаються так або вважають християнством дотримання деяких обрядів, не піклуються про чистоту своєї душі й легко піддаються гріховним звичкам.
Є чимало таких християн, які, помічаючи в собі деякі добрі природні властивості, наприклад, м'якість серця, простоту, працьовитість і т. д., обманюють самих себе, не думають про свій внутрішній стан, не борються зі своїми гріховними помислами і бажаннями. Під час земного життя фарисеї дуже ревно виконували зовнішні вимоги Закону Божого, даного через Мойсея, проте Господь називав їх гробами розмальованими, повними всередині різної нечистоти. Часто й ми стаємо схожими на ці поваплені гроби та заслуговуємо на осуд.
Щоб бути справжнім християнином, потрібен життєвий труд і подвиг, необхідно постійно зазирати у власну душу і серце, мати постійний самоконтроль. «Я співрозп'явся Христові, й уже не я живу, а живе у мені Христос», - говорив про себе святий апостол Павло . Тобто разом з Христом розп'явся, помер для гріха, викоренив у собі все нечисте й гріховне. Тепер не я живу, але живе в мені Христос - тепер я мислю, відчуваю, бажаю і дію не інакше, як за прикладом Христа, Його вченням та до Його благодаті. Співрозп'ястися Христу - це значить досягти свободи повної і досконалої, коли над нами не буде панувати ні диявол, ні наша власна зла воля.
Щоб бути гідними звання християнина, ми повинні, як апостол Павло, вмирати для всього гріховного й жити для всього святого. Все потрібно робити не інакше, як з любов'ю до Господа. Знак любові має бути на всіх справах наших. «І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені з того ніякої користі» .
Будемо молитися, трудитися, вірити, сподіватися і найголовніше - любити. Будемо примножувати Богом дані таланти, щоб, коли прийде Господь і вимагатиме звіту, ми могли сказати: «Господарю! П'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них» ), і почути: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого»
Каждый из нас по-своему любит природу родного края, ее воспевают поэты и писатели, изображают на полотнах художники. Особое очарование испытывает человек, посещая лес, который по праву называют легкими планеты. Лес окутывает чистой прохладой, обдает живительной росой, обрушивая водопад запахов, звуков и красок, заставляя изумленно остановиться и замереть от восторга перед этой красотой. Но с каждым годом лес все больше нуждается в нашей заботе. Следить за его здоровьем призваны работники лесного хозяйства, которые в это воскресенье отмечают свой профессиональный праздник
У нас этой деятельностью занимаются сотрудники Большеглушицкого лесничества, которому, кроме нашего, подведомственны территории еще трех районов: Большечерниговского, Пестравского и Красноармейского. Из 11 тысяч гектаров лесного фонда в нашем районе зеленым насаждениям отведено 2205 гектаров. Сегодня шесть человек осуществляют деятельность по охране, защите и воспроизводству леса. Они ежегодно обновляют лесополосы молоденькими деревцами, выращиваемыми в питомнике ГБУ СО “Самаралес”, участок которого находится на базе лесничества. Ну а потом сеянцы тополя, дуба и хвойных пород деревьев пополняют ряды лесных растений, радуя нас своими изумрудными нарядами, блистающими на солнце во всей красе.
Не так давно здесь трудится лесничим Дамир Фагильевич Галимов, но уже сумел зарекомендовать себя как грамотный квалифицированный специалист. В эту сферу привела его сама судьба. После школы поступил в Бузулукский лесхоз-техникум. Успехи в учебе и активная жизненная позиция стали решающими при зачислении его в список лучших выпускников Оренбургской области 2013 года. Получив специальность “Лесное и лесопарковое хозяйство”, начал трудиться мастером леса в Кинельском лесничестве, откуда и пришел в нашу организацию. Стремясь к постоянному самосовершенствованию, параллельно получал высшее образование в Самарской государственной сельскохозяйственной академии.
Его рабочий день, как правило, насыщен и начинается с планерки. Совместно с подчиненными, занятыми выращиванием саженцев деревьев и их последующей высадкой в лесополосы, обсуждает текущие вопросы. Также ему нужно успеть заглянуть к заготовителям древесины, чтобы проверить, все ли отвечает нормам и требованиям законодательства, в частности, проследить, чтобы спиленные деревья не оказались сырыми, правильно производилась их вырубка.
В день нашей встречи Дамир Фагильевич только-только окончил инвентаризацию лесных культур – проверил сеянцы на приживаемость, подведя таким образом итоги весенней посадки. Кроме того, частенько выезжает в рейды, осуществляет мероприятия по противопожарной охране. К слову, минувшее лето выдалось достаточно напряженным, когда на протяжении продолжительного времени вплоть до конца августа сохранялся 5 класс пожарной опасности. И только благодаря принятым мерам не произошло ни одного лесного пожара.
Объезжая вверенную ему территорию, внимательным хозяйским взглядом молодой лесничий не упускает из виду ни одно нарушение. А еще контролирует арендаторов лесного фонда, так как на его территории проходят линии электропередач и газопровод, расположены охотничьи хозяйства, которые должны вести свою деятельность в соответствии с пунктами договора аренды.
Работа ему по душе, и хотя сейчас находится в самом начале профессионального пути, все же уверен, что сделал правильный выбор, встав на защиту природы. Во многом это подтверждает благодарственное письмо областного министерства лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования. Ведь лес – наше богатство, который прелестен в любое время года. Весной и летом радует нас пышной зеленью, осенью – грибами и неповторимым золотистым обликом, а зимой принаряжается в белую меховую шубу. Не напрасно замечательный писатель и любитель природы М.М.Пришвин писал: “Мы хозяева нашей природы, и она для нас кладовая солнца с великими сокровищами жизни. Рыбе – вода, птице – воздух, зверю – лес, степь и горы. А человеку нужна Родина. И охранять природу – значит, охранять Родину
Объяснение:
Усе, що ми маємо в житті, - це дар Божий, талант. Але, мабуть, найбільший дар, яким володіємо ми, віруючі люди, - це наша Богом дарована християнська віра. І ті, хто має цей талант, зобов'язані примножувати його для слави Божої та іння.
Ми носимо звання християн. Це звання дає особливі, надзвичайні можливості й переваги. Християнин - член Святої Церкви. Йому відкрито доступ до її священнодій і таїнств. Християни завжди перебувають під покровом сильних і благодатних молитов Церкви. Християни - діти Бога Отця, члени Бога Сина, храми Бога Духа Святого. Всі дари Божественної благодаті, «все потрібне для життя і благочестя» готове вилитися на нас. Нам обіцяно на Небі вічне блаженство в найтіснішому єднанні з Богом. Маючи настільки високі права й переваги, ми повинні пам'ятати про ту величезну відповідальність, що накладає на нас звання християнина. Ми зобов'язані бути християнами не тільки за йменням, але й по суті. Це звання кожен повинен виправдати своїм життям, щоб у визначений час дати відповідь Подателю всіх благ - Богові.
Бути християнином у житті дуже відповідально й важко. Бути справжнім християнином - це значить насамперед розпинати себе разом із Христом усе своє життя в справах, словах і думках. Ми не можемо сказати, що нині немає гідних і праведних християн. Багато людей достойно і доброчесно йдуть своїм християнським
шляхом і свято несуть життєвий хрест. Якби не було нині справжніх християн, не міг би існувати світ. Благодать Божа має величезну силу, і її дія не припиняється серед вірних рабів Божих, які свідчать світові про Бога та євангельську правду. Але є такі християни, які тільки називаються так або вважають християнством дотримання деяких обрядів, не піклуються про чистоту своєї душі й легко піддаються гріховним звичкам.
Є чимало таких християн, які, помічаючи в собі деякі добрі природні властивості, наприклад, м'якість серця, простоту, працьовитість і т. д., обманюють самих себе, не думають про свій внутрішній стан, не борються зі своїми гріховними помислами і бажаннями. Під час земного життя фарисеї дуже ревно виконували зовнішні вимоги Закону Божого, даного через Мойсея, проте Господь називав їх гробами розмальованими, повними всередині різної нечистоти. Часто й ми стаємо схожими на ці поваплені гроби та заслуговуємо на осуд.
Щоб бути справжнім християнином, потрібен життєвий труд і подвиг, необхідно постійно зазирати у власну душу і серце, мати постійний самоконтроль. «Я співрозп'явся Христові, й уже не я живу, а живе у мені Христос», - говорив про себе святий апостол Павло . Тобто разом з Христом розп'явся, помер для гріха, викоренив у собі все нечисте й гріховне. Тепер не я живу, але живе в мені Христос - тепер я мислю, відчуваю, бажаю і дію не інакше, як за прикладом Христа, Його вченням та до Його благодаті. Співрозп'ястися Христу - це значить досягти свободи повної і досконалої, коли над нами не буде панувати ні диявол, ні наша власна зла воля.
Щоб бути гідними звання християнина, ми повинні, як апостол Павло, вмирати для всього гріховного й жити для всього святого. Все потрібно робити не інакше, як з любов'ю до Господа. Знак любові має бути на всіх справах наших. «І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені з того ніякої користі» .
Будемо молитися, трудитися, вірити, сподіватися і найголовніше - любити. Будемо примножувати Богом дані таланти, щоб, коли прийде Господь і вимагатиме звіту, ми могли сказати: «Господарю! П'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них» ), і почути: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого»
Каждый из нас по-своему любит природу родного края, ее воспевают поэты и писатели, изображают на полотнах художники. Особое очарование испытывает человек, посещая лес, который по праву называют легкими планеты. Лес окутывает чистой прохладой, обдает живительной росой, обрушивая водопад запахов, звуков и красок, заставляя изумленно остановиться и замереть от восторга перед этой красотой. Но с каждым годом лес все больше нуждается в нашей заботе. Следить за его здоровьем призваны работники лесного хозяйства, которые в это воскресенье отмечают свой профессиональный праздник
У нас этой деятельностью занимаются сотрудники Большеглушицкого лесничества, которому, кроме нашего, подведомственны территории еще трех районов: Большечерниговского, Пестравского и Красноармейского. Из 11 тысяч гектаров лесного фонда в нашем районе зеленым насаждениям отведено 2205 гектаров. Сегодня шесть человек осуществляют деятельность по охране, защите и воспроизводству леса. Они ежегодно обновляют лесополосы молоденькими деревцами, выращиваемыми в питомнике ГБУ СО “Самаралес”, участок которого находится на базе лесничества. Ну а потом сеянцы тополя, дуба и хвойных пород деревьев пополняют ряды лесных растений, радуя нас своими изумрудными нарядами, блистающими на солнце во всей красе.
Не так давно здесь трудится лесничим Дамир Фагильевич Галимов, но уже сумел зарекомендовать себя как грамотный квалифицированный специалист. В эту сферу привела его сама судьба. После школы поступил в Бузулукский лесхоз-техникум. Успехи в учебе и активная жизненная позиция стали решающими при зачислении его в список лучших выпускников Оренбургской области 2013 года. Получив специальность “Лесное и лесопарковое хозяйство”, начал трудиться мастером леса в Кинельском лесничестве, откуда и пришел в нашу организацию. Стремясь к постоянному самосовершенствованию, параллельно получал высшее образование в Самарской государственной сельскохозяйственной академии.
Его рабочий день, как правило, насыщен и начинается с планерки. Совместно с подчиненными, занятыми выращиванием саженцев деревьев и их последующей высадкой в лесополосы, обсуждает текущие вопросы. Также ему нужно успеть заглянуть к заготовителям древесины, чтобы проверить, все ли отвечает нормам и требованиям законодательства, в частности, проследить, чтобы спиленные деревья не оказались сырыми, правильно производилась их вырубка.
В день нашей встречи Дамир Фагильевич только-только окончил инвентаризацию лесных культур – проверил сеянцы на приживаемость, подведя таким образом итоги весенней посадки. Кроме того, частенько выезжает в рейды, осуществляет мероприятия по противопожарной охране. К слову, минувшее лето выдалось достаточно напряженным, когда на протяжении продолжительного времени вплоть до конца августа сохранялся 5 класс пожарной опасности. И только благодаря принятым мерам не произошло ни одного лесного пожара.
Объезжая вверенную ему территорию, внимательным хозяйским взглядом молодой лесничий не упускает из виду ни одно нарушение. А еще контролирует арендаторов лесного фонда, так как на его территории проходят линии электропередач и газопровод, расположены охотничьи хозяйства, которые должны вести свою деятельность в соответствии с пунктами договора аренды.
Работа ему по душе, и хотя сейчас находится в самом начале профессионального пути, все же уверен, что сделал правильный выбор, встав на защиту природы. Во многом это подтверждает благодарственное письмо областного министерства лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования. Ведь лес – наше богатство, который прелестен в любое время года. Весной и летом радует нас пышной зеленью, осенью – грибами и неповторимым золотистым обликом, а зимой принаряжается в белую меховую шубу. Не напрасно замечательный писатель и любитель природы М.М.Пришвин писал: “Мы хозяева нашей природы, и она для нас кладовая солнца с великими сокровищами жизни. Рыбе – вода, птице – воздух, зверю – лес, степь и горы. А человеку нужна Родина. И охранять природу – значит, охранять Родину