У баладі «Вільшаний король» протиставляються світи:
А) реалістичний і фантастичний;
Б) вищий світ і світ людей;
В) світ песимістів та оптимістів;
Г) світ краси та потворного;
2. Характерні ознаки романтизму:
А) суворі правила;
Б) підвищена емоційність;
В) складна метафоричність;
Г) незвичайні герої в незвичайних обставинах
3. Фольклорний мотив кохання як страшної сили розкрито у творі:
А) Г.Гейне «Не знаю, що стало зо мною…»;
Б) Г.Гейне « На півночі кедр одинокий…»;
В) Дж.Байрон «Мій дух як ніч…»;
Г) Дж. Байрон « Хотів би жити знов у горах…»
4. Назва поетичної збірки Г.Гейне :
А) «Книга життя»; в) «Книга пісень»;
Б) «Книга віршів»; г) «Книга спогадів»
5.Акакій Акакійович ( М. Гоголь «Шинель») мав єдине захоплення:
А) переписувати папери; в) дискутувати з Петровичем;
Б) читати книжки; г) блукати вулицями міста
6. Який прийом використав М.Гоголь у творі «Шинель»:
А) гротеску; в) фантастики;
Б) антитези; г) паралелізму
7. Хто викрив «ревізора»:
А) суддя Ляпкін- Тяпкін;
Б) Добчинський і Бобчинський;
В) поштмейстер Шпекін;
Г) попечитель богоугодних закладів Земляника
8.Який персонаж зайвий?
1. Княжна Мері, Фру Лінне, Ранк, Нора, Торвальд.
2. Печорін , Ленський, Максим Максимович, Казбіч.
3. Гобсек, Віконтесса де Гранльє, Еліза, Дервіль, Фанні Мальво.
4. Генрі Хіггінс, Камілла, Еліза, Альфред Дуліттл.
Определяющими чертами новгородской культуры являлись её простота и доступность. Вечевые порядки, свободолюбие и высокая политическая активность городского населения влияли на особенности культурного развития Новгородской земли.
Каменное зодчество в Новгородской земле со временем утратило свою былую монументальность. Заказчиками храмов чаще всего были бояре, купцы, общины прихожан. Церкви стали строить небольшими и одноглавыми. Но эта простота была очень выразительна, храмы прекрасно вписывались в окружающий пейзаж. Много церквей было возведено не только в Новгороде, но и в его «пригородах» — Пскове, Ладоге.
внизу
Объяснение:
«Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець https://ukrtvory.ru/nad-chim-smiyetsya-molyer-u-komedi%D1%97-mishhanin-shlyaxtich.html