Троп (гр. tropos – айналым, тіл оралымы, иін, иірім, сөз қолданысы) немесе құбылту – атаудың немесе мағынаның ауыспалы түрде қолдану тәсілі. Сөздерді тура мағынасында емес, бұрма мағынасында қолдану, шындықты бейнелеп, кейде тіпті перделеп жеткізу тәсілі болып табылады. Әдеби тілдің әсемдігі ғана емес, әсерлігі үшін де орасан қажет.
Заттар мен құбылыстардың алуан түрлі өзгеріс-күйлері, қимыл қозғалыстары, реңктері болады. Троп солардың бәрін біршама дәл бейнелеуге қызмет етеді. Риторика мен стилистикада троп түрлері ежелден қарастырылып келеді. Квинтилиан оның 7 түрін атап көрсетсе, М.В. Ломоносов 11 үлгісін ұсынған, ал А.А. Потебня 3 түрі бар екенін айтады. А.Байтұрсынов троп түрлері туралы: “Тіл көрнекі болу үшін дерексіз нәрсе деректі нәрседей, жансыз нәрсе жанды нәрседей суреттеліп, адамның сана-саңлауына келіп түсерлік дәрежеге жетуі керек. Қалыпты түріндегі сөз ондай дәрежеге жету үшін түрлі әдістер істеледі. Ол әдістер негізгі түріне қарай үш топқа бөлінеді:
Навіщо людям потрібен музей? Мабуть, щоб подивитися в минуле, мабуть, щоб згадати те приємне, що було колись, навіть за 100-200 або ж 1 000 років.
Ми з яким болем і горем дивилися, коли в Багдаді грабували музеї з найдавнішими експонатами. Це біль, це знищення історії. Ми повинні навіть розбиту чашечку, але берегти для історії, для дітей, для майбутнього.
Збільшується кількість відвідувачів не лише в музеях, в бібліотеках, в кінотеатрах, театрально видовищні заклади... Мабуть, життя стає стабільнішим, в людей з’являються певні кошти, які вони можуть відкласти для задоволення культурних потреб.
Якщо говорити про музеї, то багато є невеличких унікальних музеїв. Навіть музей-квартира, але вона своєрідна, вона унікальна, ніде такої в світі немає. Взяти б хоча на Андріївському узвозі “Музей однієї вулиці”. Скільки він вже вигравав конкурсів, призів! Здавалося, там нічого такого архіісторичного нема сторія однієї вулиці, але люди туди йдуть, люди шанують, людям подобається цей музей.
Якщо говорити про меморіальні музеї корифеїв української культури, діячів культури, то, дійсно, це тут для науки, для всього.
Троп (гр. tropos – айналым, тіл оралымы, иін, иірім, сөз қолданысы) немесе құбылту – атаудың немесе мағынаның ауыспалы түрде қолдану тәсілі. Сөздерді тура мағынасында емес, бұрма мағынасында қолдану, шындықты бейнелеп, кейде тіпті перделеп жеткізу тәсілі болып табылады. Әдеби тілдің әсемдігі ғана емес, әсерлігі үшін де орасан қажет.
Заттар мен құбылыстардың алуан түрлі өзгеріс-күйлері, қимыл қозғалыстары, реңктері болады. Троп солардың бәрін біршама дәл бейнелеуге қызмет етеді. Риторика мен стилистикада троп түрлері ежелден қарастырылып келеді. Квинтилиан оның 7 түрін атап көрсетсе, М.В. Ломоносов 11 үлгісін ұсынған, ал А.А. Потебня 3 түрі бар екенін айтады. А.Байтұрсынов троп түрлері туралы: “Тіл көрнекі болу үшін дерексіз нәрсе деректі нәрседей, жансыз нәрсе жанды нәрседей суреттеліп, адамның сана-саңлауына келіп түсерлік дәрежеге жетуі керек. Қалыпты түріндегі сөз ондай дәрежеге жету үшін түрлі әдістер істеледі. Ол әдістер негізгі түріне қарай үш топқа бөлінеді:
көріктеу,
меңзеу,
әсерлеу дейді.
Объяснение:
Навіщо людям потрібен музей? Мабуть, щоб подивитися в минуле, мабуть, щоб згадати те приємне, що було колись, навіть за 100-200 або ж 1 000 років.
Ми з яким болем і горем дивилися, коли в Багдаді грабували музеї з найдавнішими експонатами. Це біль, це знищення історії. Ми повинні навіть розбиту чашечку, але берегти для історії, для дітей, для майбутнього.
Збільшується кількість відвідувачів не лише в музеях, в бібліотеках, в кінотеатрах, театрально видовищні заклади... Мабуть, життя стає стабільнішим, в людей з’являються певні кошти, які вони можуть відкласти для задоволення культурних потреб.
Якщо говорити про музеї, то багато є невеличких унікальних музеїв. Навіть музей-квартира, але вона своєрідна, вона унікальна, ніде такої в світі немає. Взяти б хоча на Андріївському узвозі “Музей однієї вулиці”. Скільки він вже вигравав конкурсів, призів! Здавалося, там нічого такого архіісторичного нема сторія однієї вулиці, але люди туди йдуть, люди шанують, людям подобається цей музей.
Якщо говорити про меморіальні музеї корифеїв української культури, діячів культури, то, дійсно, це тут для науки, для всього.
Объяснение: