Vatan - bu oddiy sõz emas. Chunki ota-bobolarimiz azaldan Vatan qanchalik uluğ ekanligi, uni kõz qorachiğimizdek asrashimiz darkorligi haqida ta'kidlab kelishgan. Ba'zilar uchun Vatan sõzini eshitishi bilanoq, kõz oldiga uyi yoki onasi keladi. Zero, Vatan ham bizning uyimizdir, hamda onamiz kabi bizga ğamxõrlik qiluvchidir. Bizning vatan bu — Õzbekiston. Õzbekistonda tuğilib, ulğaygan har bir kishi Õzbekiston fuqorosi hisoblanadi. Bu haqda Õzbekiston Respublikasining konstitutsiyasida kõrsatib qõyilgan. Bizning vatanda inson qanday millat yoki qanday din vakili bõlmasin, Õzbekiston õzining fuqorolariga hurmat ehtirom kõrsatganidek, ularga ham e'tibor kõrsatadi. Bizning ota-onalarimiz, doda-buvilarimiz vatan tanho ekanligini aytib õtishgan. Shu bilan birga Vatan uchun qõldan kelgan barcha ezgu ishlarni qilishimiz kerakligi haqida uqtirishgan.
Характеристика образу Корделії в трагедії Шекспіра «Король Лір»
хоча вона з'являється лише в першій, а потім; у останніх сценах трагедії. У ній автор утілив кращі людські якості. Стримана, строга до себе і іншим, дівчина; ненавидить брехню і лицемірство. Вона чиста душею і благородна, розумна, щира і смілива. І тільки засліплення гнівом не дозволяє Лиру побачити цього, коли він, примхливо піддаючи своїх дочок «ритуалу лестощів», примушує і Корделію змагатися в славослів'ї, «щоб заручитися долею більше, ніж сестри». Відповідь її правдива і по-житейски мудрий: «…Ви дали життя мені, добрий государ, ростили і любили. У вдячність я тим же вам плачу: люблю вас, шаную і слухаюся. На що подружжя сестрам, коли вони вас люблять одного ? Напевно, коли я вийду заміж, частина ніжності, турботи і любові я чоловікові передам. Я у брак вступати не стану, як сестри, щоб любити батька».
Союзником Корделії і істинним другом короля Лира був Кент. Тут доречно нагадати учням пічну істину, що у всі часи справжніми друзями вважали тих, хто не лише міг до в скрутну хвилину, по умів застерегти від помилкового кроку, і, якщо потрібно, то і сміло засудити помилки друга. Такий в трагедії Кент. Яка відвага, яка гіркота і яка мудрість в його шарував х: «Кент буде грубий, поки Лір безумний. А ти як думав, навіжений старий? Що поряд з лестощами замовкне відвертість? Ні, чесність більше ще потрібна, коли монарх впадає у безрозсудність. Не віддавай престолу. Подави свою гарячність. Я ручаюся життям - Любов Корделії не менше їх. Зовсім не знак бездушья мовчазність. Гримить лише те, що порожньо зсередини».
Будучи вигнаним, він, не без відома Корделії, проникає до короля і, змінивши зовнішність, супроводить його пе.чде, всемірно захищаючи і оберігаючи старика. Він залишається відданим своєму панові, але в його відданості немає нічого холопського. Це відданість друга : адже завжди і в усіх вчинках Кента відчувається самостійність, сила нулі, сміливість, прямодушність, непідкупність, самовідданість.
«Vatanga bõlgan muhabbat»
Vatan - bu oddiy sõz emas. Chunki ota-bobolarimiz azaldan Vatan qanchalik uluğ ekanligi, uni kõz qorachiğimizdek asrashimiz darkorligi haqida ta'kidlab kelishgan. Ba'zilar uchun Vatan sõzini eshitishi bilanoq, kõz oldiga uyi yoki onasi keladi. Zero, Vatan ham bizning uyimizdir, hamda onamiz kabi bizga ğamxõrlik qiluvchidir. Bizning vatan bu — Õzbekiston. Õzbekistonda tuğilib, ulğaygan har bir kishi Õzbekiston fuqorosi hisoblanadi. Bu haqda Õzbekiston Respublikasining konstitutsiyasida kõrsatib qõyilgan. Bizning vatanda inson qanday millat yoki qanday din vakili bõlmasin, Õzbekiston õzining fuqorolariga hurmat ehtirom kõrsatganidek, ularga ham e'tibor kõrsatadi. Bizning ota-onalarimiz, doda-buvilarimiz vatan tanho ekanligini aytib õtishgan. Shu bilan birga Vatan uchun qõldan kelgan barcha ezgu ishlarni qilishimiz kerakligi haqida uqtirishgan.
Характеристика образу Корделії в трагедії Шекспіра «Король Лір»
хоча вона з'являється лише в першій, а потім; у останніх сценах трагедії. У ній автор утілив кращі людські якості. Стримана, строга до себе і іншим, дівчина; ненавидить брехню і лицемірство. Вона чиста душею і благородна, розумна, щира і смілива. І тільки засліплення гнівом не дозволяє Лиру побачити цього, коли він, примхливо піддаючи своїх дочок «ритуалу лестощів», примушує і Корделію змагатися в славослів'ї, «щоб заручитися долею більше, ніж сестри». Відповідь її правдива і по-житейски мудрий: «…Ви дали життя мені, добрий государ, ростили і любили. У вдячність я тим же вам плачу: люблю вас, шаную і слухаюся. На що подружжя сестрам, коли вони вас люблять одного ? Напевно, коли я вийду заміж, частина ніжності, турботи і любові я чоловікові передам. Я у брак вступати не стану, як сестри, щоб любити батька».
Союзником Корделії і істинним другом короля Лира був Кент. Тут доречно нагадати учням пічну істину, що у всі часи справжніми друзями вважали тих, хто не лише міг до в скрутну хвилину, по умів застерегти від помилкового кроку, і, якщо потрібно, то і сміло засудити помилки друга. Такий в трагедії Кент. Яка відвага, яка гіркота і яка мудрість в його шарував х: «Кент буде грубий, поки Лір безумний. А ти як думав, навіжений старий? Що поряд з лестощами замовкне відвертість? Ні, чесність більше ще потрібна, коли монарх впадає у безрозсудність. Не віддавай престолу. Подави свою гарячність. Я ручаюся життям - Любов Корделії не менше їх. Зовсім не знак бездушья мовчазність. Гримить лише те, що порожньо зсередини».
Будучи вигнаним, він, не без відома Корделії, проникає до короля і, змінивши зовнішність, супроводить його пе.чде, всемірно захищаючи і оберігаючи старика. Він залишається відданим своєму панові, але в його відданості немає нічого холопського. Це відданість друга : адже завжди і в усіх вчинках Кента відчувається самостійність, сила нулі, сміливість, прямодушність, непідкупність, самовідданість.