В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
tanyaxxx15
tanyaxxx15
18.01.2022 09:51 •  Другие предметы

Төмендегі кестені пайдаланып,оқыған үзіндідегі кейіпкерлерге мінездеме берейік.​


Төмендегі кестені пайдаланып,оқыған үзіндідегі кейіпкерлерге мінездеме берейік.​

Показать ответ
Ответ:
ijrts
ijrts
06.03.2020 04:54

ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.

0,0(0 оценок)
Ответ:
nevzorovivan200
nevzorovivan200
10.03.2022 16:55

Ленинград блокадасы – Улуу Ата Мекендик согуш жылдарында немис аскерлери шаарды жок кылуу максатында Ленинград шаарын (к. Санкт-Петербург) курчоого алышы. Ленинград салгылашында (1941–44) германиялык аскерлер оор жоготууга учураганына карабастан, 1941-ж. 8-сентябрда Шлиссельбургду басып алып, Ленинградды кургактыктан бөлүп салууга жетишкен. 872 күнгө созулган Ленинград блокадасы башталып, блокада учурунда шаарга 150 миңдей снаряд, 107 миңден ашуун күйүүчү жана фугастык авиабомба түшкөн, шаарды аткылоодон, бомбалоодон жана ачкачылыктан 642 миңден ашуун (кээ бир маалыматтар боюнча 840 миң) адам өлгөн.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Другие предметы
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота