ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.
Ленинград блокадасы – Улуу Ата Мекендик согуш жылдарында немис аскерлери шаарды жок кылуу максатында Ленинград шаарын (к. Санкт-Петербург) курчоого алышы. Ленинград салгылашында (1941–44) германиялык аскерлер оор жоготууга учураганына карабастан, 1941-ж. 8-сентябрда Шлиссельбургду басып алып, Ленинградды кургактыктан бөлүп салууга жетишкен. 872 күнгө созулган Ленинград блокадасы башталып, блокада учурунда шаарга 150 миңдей снаряд, 107 миңден ашуун күйүүчү жана фугастык авиабомба түшкөн, шаарды аткылоодон, бомбалоодон жана ачкачылыктан 642 миңден ашуун (кээ бир маалыматтар боюнча 840 миң) адам өлгөн.
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.
Ленинград блокадасы – Улуу Ата Мекендик согуш жылдарында немис аскерлери шаарды жок кылуу максатында Ленинград шаарын (к. Санкт-Петербург) курчоого алышы. Ленинград салгылашында (1941–44) германиялык аскерлер оор жоготууга учураганына карабастан, 1941-ж. 8-сентябрда Шлиссельбургду басып алып, Ленинградды кургактыктан бөлүп салууга жетишкен. 872 күнгө созулган Ленинград блокадасы башталып, блокада учурунда шаарга 150 миңдей снаряд, 107 миңден ашуун күйүүчү жана фугастык авиабомба түшкөн, шаарды аткылоодон, бомбалоодон жана ачкачылыктан 642 миңден ашуун (кээ бир маалыматтар боюнча 840 миң) адам өлгөн.