ответ:За легендами перші Олімпійські ігри проводились кожні 5 рокі ще в стародавні часи легендарного Геракла, як частина релігійного культу. За часів Трої олімпійці змагались з бігу, боротьби, кулачного бою, стрільби з лука, метанні диска, перегонів на колісницях. З часом традиція проведення Олімпійських ігор перервалась і була поновлена десь у проміжку між 728 і 828 роками до н.е царем Еліди Іфітом за сприяння законодавця Спарти Лікурга. Точна дата цієї події невідома, тому за рік відновлення Ігор прийнято вважати 776 рік до н. е.
За розпорядженням Іфіта спортивні змагання на честь Зевса Олімпійського стали проводитись щочотири роки у місті Олімпія (Пелопоннес) у перший повний місяць після літнього сонцестояння — на час їх проведення встановлювалось перемир'я не лише в Еліді, але й в усій Елладі. Тривали Ігри п'ять днів, з яких одна частина була присвячена змаганням, інша — релігійним обрядам з жертвопринесеннями, процесіями і громадськими бенкетами на честь переможців. До 472 року до н. е. всі змагання відбувалися в один день, а пізніше були розподілені на всі дні свята.
Участь в Олімпійських іграх могли брати лише чистокровні греки, а гати за ними — лише чоловіки, не позбавлені громадянських прав, а також жриці богині родючості Деметри (іншим жінкам бути присутніми на іграх заборонялося). Єдиним видом спорту, де могли брати участь жінки, були кінні перегони, оскільки переможцями оголошувались власники коней, а не жокей. Нагородою для чемпіонів служив вінок з дикої оливи. Деякі країни надавали переможцям грошові винагороди, ставили їм статуї, поети складали в їх честь вірші. За часів Риму правила відвідування змагань були змінені для римлян.
Объяснение:За легендами перші Олімпійські ігри проводились кожні 5 рокі ще в стародавні часи легендарного Геракла, як частина релігійного культу. За часів Трої олімпійці змагались з бігу, боротьби, кулачного бою, стрільби з лука, метанні диска, перегонів на колісницях. З часом традиція проведення Олімпійських ігор перервалась і була поновлена десь у проміжку між 728 і 828 роками до н.е царем Еліди Іфітом за сприяння законодавця Спарти Лікурга. Точна дата цієї події невідома, тому за рік відновлення Ігор прийнято вважати 776 рік до н. е.
За розпорядженням Іфіта спортивні змагання на честь Зевса Олімпійського стали проводитись щочотири роки у місті Олімпія (Пелопоннес) у перший повний місяць після літнього сонцестояння — на час їх проведення встановлювалось перемир'я не лише в Еліді, але й в усій Елладі. Тривали Ігри п'ять днів, з яких одна частина була присвячена змаганням, інша — релігійним обрядам з жертвопринесеннями, процесіями і громадськими бенкетами на честь переможців. До 472 року до н. е. всі змагання відбувалися в один день, а пізніше були розподілені на всі дні свята.
Участь в Олімпійських іграх могли брати лише чистокровні греки, а гати за ними — лише чоловіки, не позбавлені громадянських прав, а також жриці богині родючості Деметри (іншим жінкам бути присутніми на іграх заборонялося). Єдиним видом спорту, де могли брати участь жінки, були кінні перегони, оскільки переможцями оголошувались власники коней, а не жокей. Нагородою для чемпіонів служив вінок з дикої оливи. Деякі країни надавали переможцям грошові винагороди, ставили їм статуї, поети складали в їх честь вірші. За часів Риму правила відвідування змагань були змінені для римлян.
У яких видах спорту проводились перші змагання достеменно невідомо, однак, вважається, що це був біг на один стадій (192 метри) і переможцем перших Олімпійських ігор став Кореб з Еліди. Починаючи з 14-ї Олімпіади (724 до н. е.) до переліку змагань додався біг на два стадія, а з 15-ї — "довгий" біг на 7 стадіїв (того, 720 року до н. е., в усіх змаганнях перміг Аканф із Лаконії і за його прикладом всі атлети наступних Олімпіад стали виступати голими). З часом серед змагань з'явились боротьба, п'ятиборство (біг на стадій, метання диска, метання списа, стрибки в довжину і борьба), стрибки, кидання диска, боротьба, кулачний бій, змагання на колісницях.
З часом Олімпійські ігри втратили своє значення, особливо із завоюванням Греції римлянами. Після того, як християнство стало офіційною релігією Римської імперії, вони стали вважатися язичницькими і в 394 році н. е. були заборонені імператором Феодосієм I.
1) пришлые крестьяне вынуждены были довольствоваться незначительными по площади участками. Кроме того, они обязаны были платить за торговые места на рынках, за право пользования пастбищами. На них возлагались и другие повинности. Естественно, что для иногороднего населения было характерно неприязненное отношение к казакам. 2) сельскохозяйственный и промышленный потенциал, ведущей отраслью производства было сельское хозяйство.
Работали животноводческие заводыН.В. Кулешова, Т.Г. Мазаева, братьев Пеховских, Н. И. Меснянкина. В овцеводстве рас были грубошерстные овцы: во-лошская (в степных районах), малич (на Тамани), карачаевская (в Закубанье) — и мериносовые, или тонкорунные. Из других видов скота на Кубани разводили свиней и коз. Кубанское свиноводство имело в основном натурально - потребительский характер.
Промышленность Кубанской области была тесно связана с земледелием; мелкие промыслы развивались и у коренных жителей, и у переселявшихся на Кубань ремесленников и мелких предпринимателей. Важное значение для Кубани имели два фактора: строительство железных дорог и массовый приток в регион крестьянского населения Европейской России.
ответ:За легендами перші Олімпійські ігри проводились кожні 5 рокі ще в стародавні часи легендарного Геракла, як частина релігійного культу. За часів Трої олімпійці змагались з бігу, боротьби, кулачного бою, стрільби з лука, метанні диска, перегонів на колісницях. З часом традиція проведення Олімпійських ігор перервалась і була поновлена десь у проміжку між 728 і 828 роками до н.е царем Еліди Іфітом за сприяння законодавця Спарти Лікурга. Точна дата цієї події невідома, тому за рік відновлення Ігор прийнято вважати 776 рік до н. е.
За розпорядженням Іфіта спортивні змагання на честь Зевса Олімпійського стали проводитись щочотири роки у місті Олімпія (Пелопоннес) у перший повний місяць після літнього сонцестояння — на час їх проведення встановлювалось перемир'я не лише в Еліді, але й в усій Елладі. Тривали Ігри п'ять днів, з яких одна частина була присвячена змаганням, інша — релігійним обрядам з жертвопринесеннями, процесіями і громадськими бенкетами на честь переможців. До 472 року до н. е. всі змагання відбувалися в один день, а пізніше були розподілені на всі дні свята.
Участь в Олімпійських іграх могли брати лише чистокровні греки, а гати за ними — лише чоловіки, не позбавлені громадянських прав, а також жриці богині родючості Деметри (іншим жінкам бути присутніми на іграх заборонялося). Єдиним видом спорту, де могли брати участь жінки, були кінні перегони, оскільки переможцями оголошувались власники коней, а не жокей. Нагородою для чемпіонів служив вінок з дикої оливи. Деякі країни надавали переможцям грошові винагороди, ставили їм статуї, поети складали в їх честь вірші. За часів Риму правила відвідування змагань були змінені для римлян.
Объяснение:За легендами перші Олімпійські ігри проводились кожні 5 рокі ще в стародавні часи легендарного Геракла, як частина релігійного культу. За часів Трої олімпійці змагались з бігу, боротьби, кулачного бою, стрільби з лука, метанні диска, перегонів на колісницях. З часом традиція проведення Олімпійських ігор перервалась і була поновлена десь у проміжку між 728 і 828 роками до н.е царем Еліди Іфітом за сприяння законодавця Спарти Лікурга. Точна дата цієї події невідома, тому за рік відновлення Ігор прийнято вважати 776 рік до н. е.
За розпорядженням Іфіта спортивні змагання на честь Зевса Олімпійського стали проводитись щочотири роки у місті Олімпія (Пелопоннес) у перший повний місяць після літнього сонцестояння — на час їх проведення встановлювалось перемир'я не лише в Еліді, але й в усій Елладі. Тривали Ігри п'ять днів, з яких одна частина була присвячена змаганням, інша — релігійним обрядам з жертвопринесеннями, процесіями і громадськими бенкетами на честь переможців. До 472 року до н. е. всі змагання відбувалися в один день, а пізніше були розподілені на всі дні свята.
Участь в Олімпійських іграх могли брати лише чистокровні греки, а гати за ними — лише чоловіки, не позбавлені громадянських прав, а також жриці богині родючості Деметри (іншим жінкам бути присутніми на іграх заборонялося). Єдиним видом спорту, де могли брати участь жінки, були кінні перегони, оскільки переможцями оголошувались власники коней, а не жокей. Нагородою для чемпіонів служив вінок з дикої оливи. Деякі країни надавали переможцям грошові винагороди, ставили їм статуї, поети складали в їх честь вірші. За часів Риму правила відвідування змагань були змінені для римлян.
У яких видах спорту проводились перші змагання достеменно невідомо, однак, вважається, що це був біг на один стадій (192 метри) і переможцем перших Олімпійських ігор став Кореб з Еліди. Починаючи з 14-ї Олімпіади (724 до н. е.) до переліку змагань додався біг на два стадія, а з 15-ї — "довгий" біг на 7 стадіїв (того, 720 року до н. е., в усіх змаганнях перміг Аканф із Лаконії і за його прикладом всі атлети наступних Олімпіад стали виступати голими). З часом серед змагань з'явились боротьба, п'ятиборство (біг на стадій, метання диска, метання списа, стрибки в довжину і борьба), стрибки, кидання диска, боротьба, кулачний бій, змагання на колісницях.
З часом Олімпійські ігри втратили своє значення, особливо із завоюванням Греції римлянами. Після того, як християнство стало офіційною релігією Римської імперії, вони стали вважатися язичницькими і в 394 році н. е. були заборонені імператором Феодосієм I.
#ДавняГреція #ОлімпійськіІгри
Друк 5
«Цей день в історії» © 2001-20. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Коментарі
Дивіться також
• Перші Олімпійські ігри сучасності, 1896
• Перші зимові Олімпійські ігри, 1924
• XI Літні Олімпійські ігри в Берліні, 1936
• 50 дивних олімпійських видів спорту (інфографіка)
2) сельскохозяйственный и промышленный потенциал, ведущей отраслью производства было сельское хозяйство.
Работали животноводческие заводыН.В. Кулешова, Т.Г. Мазаева, братьев Пеховских, Н. И. Меснянкина.
В овцеводстве рас были грубошерстные овцы: во-лошская (в степных районах), малич (на Тамани), карачаевская (в Закубанье) — и мериносовые, или тонкорунные.
Из других видов скота на Кубани разводили свиней и коз. Кубанское свиноводство имело в основном натурально - потребительский характер.
Промышленность Кубанской области была тесно связана с земледелием; мелкие промыслы развивались и у коренных жителей, и у переселявшихся на Кубань ремесленников и мелких предпринимателей. Важное значение для Кубани имели два фактора: строительство железных дорог и массовый приток в регион крестьянского населения Европейской России.