«философия, как мудрость моей жизни..» если задуматься, подумать, осмыслить.. как ни странно, на ум ничего приличного не приходит. начинаешь думать обо всякой ерунде, на важную для тебя тему в голову не приходит ничего, кроме «да ничего, можно сделать и завтра! », «иди отдохни, подумай, потом напишешь! ». и заснула в раздумьях. вот так я мучилась почти месяц, размышляла, обдумывала, взвешивала, анализировала…. пришла к горькому выводу – философии во мне нет. точнее, не во мне, а в моей жизни она отсутствует. может быть, я и не права…. либо это возрастное, приходящее с осмыслением своего существования, цели своего бытия в этом мире, с появлением и осознанием ценностей, моральных и нравственных. либо эта самая философия затаилась где-то в недрах моего сознания. хотя, говорят, что возраст уже тот, пришло время задуматься, я не считаю, что это так. но если посмотреть с другой стороны: когда размышлять и осмысливать? когда буду седой, старой бабулькой, вяжущей своим бесчисленным внукам носки на скамейке возле подъезда, параллельно новую серию очередной мыльной оперы и при этом всём думая, как я прожила жизнь, что сделала плохого, что хорошего, кто пострадал из-за меня, кому я причинила боль. ну раз уж на то пошло, то задуматься нужно сейчас. это не вынужденная мера, ни в коем случае. это то, что стало мне интересно сегодня: пролистать книгу своих прожитых 18 с половиной лет, вспомнить всё, посмеяться, поплакать, , но не вдаваясь в недра воспоминаний, а лишь слегка черпнув из этого жизненного колодца пару десятков воспоминаний буквально на пару часов. итак, можно начать…. период первый. детсад + начальная школа. в этот период меня во многом обделил мой ужасный характер, детское непослушание. я не была записана туда, куда мама спала и видела меня отдать: скрипка, у-шу, рисование, бассейн и всё в этом русле – те секции куда родители заталкивают своих детей против их воли. а я в принципе ничего не потеряла, не стремилась к этому. музыка – однозначно не моё (медведь неплохо постарался), единоборства – ещё не поздно всё исправить, бассейн – позор на весь союз, я не умею плавать но не беда-и эта погрешность исправима. характер с тех пор мало изменился – всё тот же непослушный ребенок, который всё делает по-своему и на мнение отдельных людей ему глубоко наплевать. период второй. 4ый – 9ый класс. ах, как это всё было чудесно. тогда были способности к иностранным языкам, аккордеон, который я вытерпела полгода, шорт-трек, из которого я ушла, так и не став звездой льда (а , постарше меня, с которыми я занималась, связали с этим жизнь и привозят из зарубежных соревнований призовые места), «наклонности»-стихи от зубов, сочинения на 5/5, проверка тетрадей одноклассников на предмет ошибок, бадминтон, волейбол – самый долгий период моей связи со спортом. ровно 6 лет ему отдала, но мало чему научилась. а всё эта паршивая лень-матушка. или просто это было «не моё»? хотя, моё, зря я . о, аллах, эти годы были по-своему чудесны…. новые знакомства, первые мальчики, первая любовь. тогда я думала, что мои друзья – самые-самые лучшие, они всегда будут рядом, и выслушают. как оказалось, я во всём …. стоило уйти из школы, как та, компанейская дружба, рассыпалась на кусочки. наверное потому, что я захотела начать новую жизнь, без старых связей, без той наигранности со стороны лжедрузей. потому что начала соображать, умнеть, знать больше того, что нужно.
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
«философия, как мудрость моей жизни..» если задуматься, подумать, осмыслить.. как ни странно, на ум ничего приличного не приходит. начинаешь думать обо всякой ерунде, на важную для тебя тему в голову не приходит ничего, кроме «да ничего, можно сделать и завтра! », «иди отдохни, подумай, потом напишешь! ». и заснула в раздумьях. вот так я мучилась почти месяц, размышляла, обдумывала, взвешивала, анализировала…. пришла к горькому выводу – философии во мне нет. точнее, не во мне, а в моей жизни она отсутствует. может быть, я и не права…. либо это возрастное, приходящее с осмыслением своего существования, цели своего бытия в этом мире, с появлением и осознанием ценностей, моральных и нравственных. либо эта самая философия затаилась где-то в недрах моего сознания. хотя, говорят, что возраст уже тот, пришло время задуматься, я не считаю, что это так. но если посмотреть с другой стороны: когда размышлять и осмысливать? когда буду седой, старой бабулькой, вяжущей своим бесчисленным внукам носки на скамейке возле подъезда, параллельно новую серию очередной мыльной оперы и при этом всём думая, как я прожила жизнь, что сделала плохого, что хорошего, кто пострадал из-за меня, кому я причинила боль. ну раз уж на то пошло, то задуматься нужно сейчас. это не вынужденная мера, ни в коем случае. это то, что стало мне интересно сегодня: пролистать книгу своих прожитых 18 с половиной лет, вспомнить всё, посмеяться, поплакать, , но не вдаваясь в недра воспоминаний, а лишь слегка черпнув из этого жизненного колодца пару десятков воспоминаний буквально на пару часов. итак, можно начать…. период первый. детсад + начальная школа. в этот период меня во многом обделил мой ужасный характер, детское непослушание. я не была записана туда, куда мама спала и видела меня отдать: скрипка, у-шу, рисование, бассейн и всё в этом русле – те секции куда родители заталкивают своих детей против их воли. а я в принципе ничего не потеряла, не стремилась к этому. музыка – однозначно не моё (медведь неплохо постарался), единоборства – ещё не поздно всё исправить, бассейн – позор на весь союз, я не умею плавать но не беда-и эта погрешность исправима. характер с тех пор мало изменился – всё тот же непослушный ребенок, который всё делает по-своему и на мнение отдельных людей ему глубоко наплевать. период второй. 4ый – 9ый класс. ах, как это всё было чудесно. тогда были способности к иностранным языкам, аккордеон, который я вытерпела полгода, шорт-трек, из которого я ушла, так и не став звездой льда (а , постарше меня, с которыми я занималась, связали с этим жизнь и привозят из зарубежных соревнований призовые места), «наклонности»-стихи от зубов, сочинения на 5/5, проверка тетрадей одноклассников на предмет ошибок, бадминтон, волейбол – самый долгий период моей связи со спортом. ровно 6 лет ему отдала, но мало чему научилась. а всё эта паршивая лень-матушка. или просто это было «не моё»? хотя, моё, зря я . о, аллах, эти годы были по-своему чудесны…. новые знакомства, первые мальчики, первая любовь. тогда я думала, что мои друзья – самые-самые лучшие, они всегда будут рядом, и выслушают. как оказалось, я во всём …. стоило уйти из школы, как та, компанейская дружба, рассыпалась на кусочки. наверное потому, что я захотела начать новую жизнь, без старых связей, без той наигранности со стороны лжедрузей. потому что начала соображать, умнеть, знать больше того, что нужно.
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.