Тема любові, звичайно основна. Причому зачіпається вона не тільки в контексті відносин Ромео і Джульєтти, але і виступаючи в якості важливої сфери людського життя. Про неї говорять багато персонажів, кожен бачить в ній свое.
Крім любові між чоловіком і жінкою, в трагедії велике місце відводиться межі між любов’ю і закоханістю, юнацькою пристрастю. Виділяється і тема материнської, батьківської, одним словом родинної любові, а також любові годувальниці до Джульєтти.Трагедія «Ромео і Джульєтта» як саме життя сповнена тем, проблем і їх рішень. Але якщо проблему автор ставить ясно, чітко – вона виходить від самих персонажів, то шляхів її вирішення завжди кілька. Герої проходять лише один з них. Саме ця цінність п’єси як досвіду поколінь, як ілюстрації загальнолюдських вічних проблем, з якимистикаються все нові і нові епохи, і є причиною її живучості.
Відродження називають «золотим століттям» живопису, XIX ст. пов’язують з найяскравішим розквітом літератури, XX ст. вважають століттям музики. Ці визначення свідчать про те, наскільки вірно той чи інший вид мистецької діяльності здатен відобразити світосприйняття епохи, духовні прагнення людства, його надії та його ілюзії.
Музичне мистецтво XX ст., як складова частина духовної культури суспільства, характеризується інтенсивними пошуками нових засобів виразності, експериментів, великою кількістю стильових течій. Однією з характерних рис для світової історії стає тісна взаємодія культур різних країн світу, які до цього моменту розвивалися відокремлено. Саме тому європейська музика зазнає значного впливу музичних культур народів світу і відзначається крайнім різноманіттям стилістичних напрямів і течій, з яких найвідоміші неоромантизм (Густав Малер, Сергій Рахманінов), неокласицизм (Пауль Гіндеміт, Ферруччо Бузоні, Бенджамін Бріттен), «нова фольклорна хвиля» (Белла Барток), неоімпресіонізм (Олів’є Мес-сіан), експресіонізм (Арнольд Шенберг, Антон Вебери, Альбан Берг) тощо. Також композитори приділяють значну увагу дослідженням музичного фольклору та його інтеграції в композиторську творчість.
Велике значення для розвитку музики мала поява та розповсюдження звукозапису і кіно. Перші електроінструменти відкривають новий погляд на природу й можливості звуку. В 1920-х рр. футуристи здійснюють спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків. У СІЛА та країнах Європи масовою музичною культурою стає джаз.
Тема любові, звичайно основна. Причому зачіпається вона не тільки в контексті відносин Ромео і Джульєтти, але і виступаючи в якості важливої сфери людського життя. Про неї говорять багато персонажів, кожен бачить в ній свое.
Крім любові між чоловіком і жінкою, в трагедії велике місце відводиться межі між любов’ю і закоханістю, юнацькою пристрастю. Виділяється і тема материнської, батьківської, одним словом родинної любові, а також любові годувальниці до Джульєтти.Трагедія «Ромео і Джульєтта» як саме життя сповнена тем, проблем і їх рішень. Але якщо проблему автор ставить ясно, чітко – вона виходить від самих персонажів, то шляхів її вирішення завжди кілька. Герої проходять лише один з них. Саме ця цінність п’єси як досвіду поколінь, як ілюстрації загальнолюдських вічних проблем, з якимистикаються все нові і нові епохи, і є причиною її живучості.
Відродження називають «золотим століттям» живопису, XIX ст. пов’язують з найяскравішим розквітом літератури, XX ст. вважають століттям музики. Ці визначення свідчать про те, наскільки вірно той чи інший вид мистецької діяльності здатен відобразити світосприйняття епохи, духовні прагнення людства, його надії та його ілюзії.
Музичне мистецтво XX ст., як складова частина духовної культури суспільства, характеризується інтенсивними пошуками нових засобів виразності, експериментів, великою кількістю стильових течій. Однією з характерних рис для світової історії стає тісна взаємодія культур різних країн світу, які до цього моменту розвивалися відокремлено. Саме тому європейська музика зазнає значного впливу музичних культур народів світу і відзначається крайнім різноманіттям стилістичних напрямів і течій, з яких найвідоміші неоромантизм (Густав Малер, Сергій Рахманінов), неокласицизм (Пауль Гіндеміт, Ферруччо Бузоні, Бенджамін Бріттен), «нова фольклорна хвиля» (Белла Барток), неоімпресіонізм (Олів’є Мес-сіан), експресіонізм (Арнольд Шенберг, Антон Вебери, Альбан Берг) тощо. Також композитори приділяють значну увагу дослідженням музичного фольклору та його інтеграції в композиторську творчість.
Велике значення для розвитку музики мала поява та розповсюдження звукозапису і кіно. Перші електроінструменти відкривають новий погляд на природу й можливості звуку. В 1920-х рр. футуристи здійснюють спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків. У СІЛА та країнах Європи масовою музичною культурою стає джаз.
Объяснение: