Inson tabiatdan oladigan barcha moddiy boyliklar — yer-osti boyliklari, suv, havo, tuproq, o‘simliklar, hayvonot olami va boshqalar tabiiy resurs (boylik) hisoblanadi.
O‘zbekiston tabiati va tabiiy boyliklarini muhofaza qilish —inson uchun zarur bo‘lgan qazilma boyliklardan oqilona foydalanish, suv va havoni toza saqlash, tuproqni eroziyadan saqlash, o‘simlik va hayvonot dunyosini tabiiy holicha asrab qolib, qayta tiklashni hamda xushmanzara joylar (sharshara, shovva, ajoyib manzaralar, buloq va boshqalar)ni tabiiy holicha saqlash kabilarni o‘z ichiga oladi.
Lekin hozir tabiatga inson xo‘jaligi faoliyatining ta’siri natijasida respublikamizning ba’zi okruglari (Orolbo‘yi, Surxon vodiysi, Quyi Zarafshon va Quyi Amudaryo)da ekologik holat yomonlashib bormoqda.
O‘zbekiston havosining ifloslanishida energetika, neft-gaz sanoati, transport, kimyo sanoati, metallurgiya sanoati, maishiy-kommunal xo‘jalikning hissasi katta. O‘sha korxonalar chiqarayotgan zararli birikmalarni 100 foiz desak, ular quyidagicha taqsimlangan.
Абрикос звичайний Armeniaca vulgaris
Авран лікарський Gratiola officinalis
Горицвіт весняний Adonis vernalis
Адокса мускусна Adoxa moschatellina
Аїр тростиновий Аїр тростинний, Татарське зілля, Лепеха очеретяна Acorus calamus
Аконіт дібровний Аконіт гайовий Aconitum nemorosum
Грабельки звичайні Журавлині носики Erodium cicutarium
Біла акація Робінія звичайна Robinia pseudoacacia
Алтея лікарська Althaea officinalis
Андромеда багатолиста Andromeda polifolia
Арніка гірська Arnica montana
Солончакова айстра звичайна Aster tripolium Tripolium pannonicum
Астрагал данський Astragalus danicus
Астрагал солодколистий Astragalus glycyphyllus
Астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus
Астрагал еспарцетний Astragalus onobrychis
Багно звичайне Ledum palustre
Барбарис звичайний Berberis vulgaris
Барвінок малий Vinca minor
Бедринець вапнолюбний Pimpinella titanophila
Бедринець ломикаменевий Pimpinella saxifraga
Пізньоцвіт осінній Colchicum autumnale
Бекманія звичайна Зубровник звичайний Beckmannia eruciformis
Блекота чорна Hyoscyamus niger
Беладона звичайна Atropa belladonna
Білозір болотний Маточник білий, Мудник, Царські очі Parnassia palustris
Кремена гібридна Підбіл, Лопух водяний Petasites hybridus Petasites officinalis
Білокрильник болотяний Calla palustris
М'яточник чорний Ballota nigra
Білоцвіт літній Сніжинка літня Leucojum aestivum
Береза повисла Betula pendula Betula pendula
Бруслина бородавчаста Euonymus verrucosa
Безсмертки однорічні Xeranthemum annuum
Болиголов плямистий Conium maculatum
Просянка розлога Milium effusum
Борщівник сибірський Heracleum sibiricum
Глід колючий Crataegus oxyacantha
Глід кривочашечковий Crataegus curvisepala
Глід криваво-червоний Crataegus sanguinea
Глід п'ятиматочковий Crataegus pentagina
Глід український Crataegus ucrainica
Брусниця Vaccinium vitis-idaea
Розхідник звичайний Glechoma hederacea
Бузина червона Sambucus racemosa
Бузина трав'яниста Sambucus ebulus
Бузина чорна Sambucus nigra
Бук лісовий Fagus sylvatica
Агалик-трава гірська Jasione montana
Буквиця лікарська Betonica officinalis
Бурачок туркестанський Бурачок пустельний Alyssum turkestanicum Alyssum desertorum
Бутень бульбистий Chaerophyllum bulbosum
Валеріана лікарська Valeriana officinalis
Волошка розлога
Объяснение:
Inson tabiatdan oladigan barcha moddiy boyliklar — yer-osti boyliklari, suv, havo, tuproq, o‘simliklar, hayvonot olami va boshqalar tabiiy resurs (boylik) hisoblanadi.
O‘zbekiston tabiati va tabiiy boyliklarini muhofaza qilish —inson uchun zarur bo‘lgan qazilma boyliklardan oqilona foydalanish, suv va havoni toza saqlash, tuproqni eroziyadan saqlash, o‘simlik va hayvonot dunyosini tabiiy holicha asrab qolib, qayta tiklashni hamda xushmanzara joylar (sharshara, shovva, ajoyib manzaralar, buloq va boshqalar)ni tabiiy holicha saqlash kabilarni o‘z ichiga oladi.
Lekin hozir tabiatga inson xo‘jaligi faoliyatining ta’siri natijasida respublikamizning ba’zi okruglari (Orolbo‘yi, Surxon vodiysi, Quyi Zarafshon va Quyi Amudaryo)da ekologik holat yomonlashib bormoqda.
O‘zbekiston havosining ifloslanishida energetika, neft-gaz sanoati, transport, kimyo sanoati, metallurgiya sanoati, maishiy-kommunal xo‘jalikning hissasi katta. O‘sha korxonalar chiqarayotgan zararli birikmalarni 100 foiz desak, ular quyidagicha taqsimlangan.