Юм-Юм – кращий друг головного героя в Країні далекій.
Зовнішність – хлопчик дев’яти років, із каштановим чубом та карими очима.
Соціальне становище – син садівника.
Вчинки – готовий прийти на до .
Риси характеру: добрий, щирий, кмітливий, любить пригоди, веселий, безкорисливий у дружбі, щедрий, підтримає у складній ситуації, вміє берегти таємниці.
«То був хлопчик з таким самим каштановим чубом і з такими самими карими очима, як у Бенка».
Образ тата-короля
Тато Mio є королем Країни Далекої.
«Який він був гарний, як мерехтіло золотом та діамантами його вбрання! З вигляду він був схожий на Бенкового тата, тільки вродливіший. Шкода, що тітка не бачила його».
Свого сина він шукав дуже давно, а коли знайшов, був невимовно щасливим. Король дуже любить природу та свій сад. Проте, найбільше він любить свого сина і слухати, як він сміється у саду («…Я люблю пташиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, але найдужче люблю слухати, як сміється в садку мій син…») Король щедрий і люблячий батько, підтвердженням цього є той факт, що як тільки він дізнався, що Mio любить коней, то подарував синові золотогривого Міраміса. Mio уже не боїться свого батька, він йому цілковито довіряє. («…Хоч би що я зробив, він дивитиметься на мене ласкавими очима так, як дивився тепер…»).
Образ Юм-Юма
Юм-Юм – кращий друг головного героя в Країні далекій.
Зовнішність – хлопчик дев’яти років, із каштановим чубом та карими очима.
Соціальне становище – син садівника.
Вчинки – готовий прийти на до .
Риси характеру: добрий, щирий, кмітливий, любить пригоди, веселий, безкорисливий у дружбі, щедрий, підтримає у складній ситуації, вміє берегти таємниці.
«То був хлопчик з таким самим каштановим чубом і з такими самими карими очима, як у Бенка».
Образ тата-короля
Тато Mio є королем Країни Далекої.
«Який він був гарний, як мерехтіло золотом та діамантами його вбрання! З вигляду він був схожий на Бенкового тата, тільки вродливіший. Шкода, що тітка не бачила його».
Свого сина він шукав дуже давно, а коли знайшов, був невимовно щасливим. Король дуже любить природу та свій сад. Проте, найбільше він любить свого сина і слухати, як він сміється у саду («…Я люблю пташиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, але найдужче люблю слухати, як сміється в садку мій син…») Король щедрий і люблячий батько, підтвердженням цього є той факт, що як тільки він дізнався, що Mio любить коней, то подарував синові золотогривого Міраміса. Mio уже не боїться свого батька, він йому цілковито довіряє. («…Хоч би що я зробив, він дивитиметься на мене ласкавими очима так, як дивився тепер…»).
Объяснение:
Сори что так много