Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
Что такое долг? Весь мир потрясла трагедия Армении — землетрясение в декабре 1988 г. Тысячи погибших. Стихия. К сожалению, люди пока не умеют ею управлять. А подготовиться заранее? Оказывается, можно. Существуют специальные методы строительства для районов повышенной сейсмоопасности. Удается достигнуть главное: сократить число жертв. Яркий пример — случившееся спустя год после Армении землетрясение приблизительно такой же силы в Сан-Франциско (США). Погибших 63 человека. А ведь это город многомиллионный, с гигантскими небоскребами (ни один из которых, кстати, не был разрушен, даже не покосился). В Армении же многие здания рассыпались как карточные домики. Чаще всего потому, что при сооружении нарушались строительные нормы. А ведь должны же были их соблюдать... Должны были...
А еще раньше был Чернобыль — величайшая в истории авария... Тут уж на стихию не сошлешься. Были грубо нарушены правила эксплуатации и обслуживания оборудования станции, не сработала специальная защита, потому что была отключена, хотя делать этого нельзя, нельзя категорически. Персонал станции обязан был неукоснительно, тщательно соблюдать эти правила. А руководители должны были постоянно, неустанно все проверять, контролировать, заботиться о безопасности и т. д. Должны были...
Совесть. Вы, наверное, уже заметили, что в наших рассуждениях о долге упущен один важный момент: мы не выяснили, кто же контролирует, оценивает исполнение долга. Или, может быть, вообще не существует контроля?
Существует, и даже двойной: внешний — контроль общества (общественного мнения) и внутренний — самоконтроль человека, т. е. совесть. Вот о ней и поговорим.
...Есть в Польше небольшое селение Треблинка. Во время Второй мировой войны близ него находился один из самых страшных фашистских лагерей смерти. Здесь фашисты уничтожили сотни тысяч людей, в основном еврейской национальности, из разных стран мира. На одном из каменных надгробий, установленных на территории бывшего лагеря, высечено: «Януш Корчак и дети».
Януш Корчак — великий польский педагог. Любовь к детям, забота о них были смыслом его жизни, и дети отвечали ему взаимностью. Он писал книги для детей и для взрослых. Перед войной стал директором Дома сирот, почти единственным родным человеком для одиноких детей. Когда немцы ворвались в Польшу, фашистский топор был занесен и над детским приютом: приказано было уничтожить его маленьких обитателей, потому что все они были евреи. На директора приказ не распространялся, он имел необходимые документы, мог в любое время скрыться и продолжать борьбу. Но он поступил иначе. Когда эсэсовцы, вытолкав детей из помещения, повели их на вокзал, в первом ряду пошел учитель. Поезд увез всех в концлагерь, в камеру смерти.
И все же тайну совести, наверное, никогда не смогут раскрыть. Никто не знает точно, откуда у человека совесть, почему она обладает такой силой, все видит и знает, почему умеет подсказать нам, какой сделать выбор, почему умеет дать внутреннюю оценку нашему выбору, нашему поступку, почему вообще именно перед совестью нам нужно держать ответ. Одни полагают, что совесть — это голос Бога внутри человека, другие утверждают, что она результат долгого развития человеческого опыта. Впрочем, так ли уж это важно? Важно, что она есть.
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
Объяснение:
Что такое долг? Весь мир потрясла трагедия Армении — землетрясение в декабре 1988 г. Тысячи погибших. Стихия. К сожалению, люди пока не умеют ею управлять. А подготовиться заранее? Оказывается, можно. Существуют специальные методы строительства для районов повышенной сейсмоопасности. Удается достигнуть главное: сократить число жертв. Яркий пример — случившееся спустя год после Армении землетрясение приблизительно такой же силы в Сан-Франциско (США). Погибших 63 человека. А ведь это город многомиллионный, с гигантскими небоскребами (ни один из которых, кстати, не был разрушен, даже не покосился). В Армении же многие здания рассыпались как карточные домики. Чаще всего потому, что при сооружении нарушались строительные нормы. А ведь должны же были их соблюдать... Должны были...
А еще раньше был Чернобыль — величайшая в истории авария... Тут уж на стихию не сошлешься. Были грубо нарушены правила эксплуатации и обслуживания оборудования станции, не сработала специальная защита, потому что была отключена, хотя делать этого нельзя, нельзя категорически. Персонал станции обязан был неукоснительно, тщательно соблюдать эти правила. А руководители должны были постоянно, неустанно все проверять, контролировать, заботиться о безопасности и т. д. Должны были...
Совесть. Вы, наверное, уже заметили, что в наших рассуждениях о долге упущен один важный момент: мы не выяснили, кто же контролирует, оценивает исполнение долга. Или, может быть, вообще не существует контроля?
Существует, и даже двойной: внешний — контроль общества (общественного мнения) и внутренний — самоконтроль человека, т. е. совесть. Вот о ней и поговорим.
...Есть в Польше небольшое селение Треблинка. Во время Второй мировой войны близ него находился один из самых страшных фашистских лагерей смерти. Здесь фашисты уничтожили сотни тысяч людей, в основном еврейской национальности, из разных стран мира. На одном из каменных надгробий, установленных на территории бывшего лагеря, высечено: «Януш Корчак и дети».
Януш Корчак — великий польский педагог. Любовь к детям, забота о них были смыслом его жизни, и дети отвечали ему взаимностью. Он писал книги для детей и для взрослых. Перед войной стал директором Дома сирот, почти единственным родным человеком для одиноких детей. Когда немцы ворвались в Польшу, фашистский топор был занесен и над детским приютом: приказано было уничтожить его маленьких обитателей, потому что все они были евреи. На директора приказ не распространялся, он имел необходимые документы, мог в любое время скрыться и продолжать борьбу. Но он поступил иначе. Когда эсэсовцы, вытолкав детей из помещения, повели их на вокзал, в первом ряду пошел учитель. Поезд увез всех в концлагерь, в камеру смерти.
И все же тайну совести, наверное, никогда не смогут раскрыть. Никто не знает точно, откуда у человека совесть, почему она обладает такой силой, все видит и знает, почему умеет подсказать нам, какой сделать выбор, почему умеет дать внутреннюю оценку нашему выбору, нашему поступку, почему вообще именно перед совестью нам нужно держать ответ. Одни полагают, что совесть — это голос Бога внутри человека, другие утверждают, что она результат долгого развития человеческого опыта. Впрочем, так ли уж это важно? Важно, что она есть.