Объяснение:Калина - дерево древнее и всем известное. Обладает множеством полезных и лечебных свойств. При чем использовать можно и ягоды, и листья, и кору дерева.
Существует три основных вида (сорта) калины, которые обычно растут на дачных участках.
1. Калина обыкновенная, она же красная. Вырастает до 3,5 м высотой. Листья крупные, овальные, разделенные на 3-5 частей, светло-зеленые, морщинистые. Соцветия щитковидные, ягоды красные с ярко выраженной горчинкой.
2. Калина гордовина. Вид азиатского происхождения и столь же экзотической внешности. Листья крупные овальные, с заостренными концами, опушенные, насыщенного зеленого цвета. Соцветия бархатистые, зонтиковидные. Созревающие ягоды интенсивного черного цвета.
3. Зарница. Листовая пластинка рассеченная, темно-зеленая с верхней стороны, а нижняя поверхность светлая опушенная. Ягоды оранжевые, терпкие, с горчинкой. Осенью куст выглядит роскошно — пламенеющие ягоды на фоне золотой листвы.
Осенью и весной, чтобы дерево или куст имело опрятный вид и хорошо плодоносило, необходимо делать обрезку: удалять старые ветви, обрезать надломленные. Ветки, достигшие 25-30 см в длину, нужно прищипывать, чтобы куст был более пышный.
Калина любит обильный полив и много света, это стоит учитывать при выборе места для дерева.
Червона калина... Скільки тепла, ласки у цих звичних нашому серцю словах. Скільки пісень, легенд присвячено цій скромній рослині. Був звичай над могилою дівчини садити калину як символ чистоти й суму.
Калина має високі декоративні властивості. Навесні вона прикрашається квітами, восени - янтарно-червоними гронами плодів і листям, яке поступово червоніє. Недарма й зараз у багатьох селах і містах можна побачити цю красуню.
Високий гіллястий кущ (2-4 м заввишки) з сірою корою з родини жимолостевих (Caprifoliaceae). Пагони зеленувато-сірі з супротивними великими (до 5-7 мм) бруньками. Листки до 10 см завдовжки, супротивні, майже голі. Пластинка їх 3-5-лопатева, з серцеподібною основою, зелена, з двома ниткоподібними прилистками, черешки довгі. Запашні квітки зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні суцвіття, крайові великі, білі, безплідні, серединні - дрібніші, двостатеві. Чашечка з п'ятьма зубчиками, віночок п'яти-роздільний.
Плоди - ягодоподібні червоні овальні кістянки (6,5-14 мм завдовжки і 4,5-12 мм завширшки) з твердою кісточкою.
Росте в підліску змішаних і листяних лісів, по берегах річок і водойм, на луках.
Кора калини містить до 6,5% смоли, до складу якої входять органічні кислоти (мурашина, оцтова, ізовалеріанова, капринова, каприлова, масляна, лінолева, церотинова, пальмітинова), фітостеролін, ситостерин і мірициловий спирт, а також дубильні речовини (близько 2%), флобафени і глікозид вібурнін.
У плодах до 32% цукрів, до З% дубильних речовин, е ізовалеріанова і оцтова кислоти, вітамін С. В насінні до 21% жирної олії.
Рідкий екстракт і відвар кори використовують при внутрішніх кровотечах, а також як спазмолітичний і заспокійливий засіб у гінекологічній практиці.
Объяснение:Калина - дерево древнее и всем известное. Обладает множеством полезных и лечебных свойств. При чем использовать можно и ягоды, и листья, и кору дерева.
Существует три основных вида (сорта) калины, которые обычно растут на дачных участках.
1. Калина обыкновенная, она же красная. Вырастает до 3,5 м высотой. Листья крупные, овальные, разделенные на 3-5 частей, светло-зеленые, морщинистые. Соцветия щитковидные, ягоды красные с ярко выраженной горчинкой.
2. Калина гордовина. Вид азиатского происхождения и столь же экзотической внешности. Листья крупные овальные, с заостренными концами, опушенные, насыщенного зеленого цвета. Соцветия бархатистые, зонтиковидные. Созревающие ягоды интенсивного черного цвета.
3. Зарница. Листовая пластинка рассеченная, темно-зеленая с верхней стороны, а нижняя поверхность светлая опушенная. Ягоды оранжевые, терпкие, с горчинкой. Осенью куст выглядит роскошно — пламенеющие ягоды на фоне золотой листвы.
Осенью и весной, чтобы дерево или куст имело опрятный вид и хорошо плодоносило, необходимо делать обрезку: удалять старые ветви, обрезать надломленные. Ветки, достигшие 25-30 см в длину, нужно прищипывать, чтобы куст был более пышный.
Калина любит обильный полив и много света, это стоит учитывать при выборе места для дерева.
Червона калина... Скільки тепла, ласки у цих звичних нашому серцю словах. Скільки пісень, легенд присвячено цій скромній рослині. Був звичай над могилою дівчини садити калину як символ чистоти й суму.
Калина має високі декоративні властивості. Навесні вона прикрашається квітами, восени - янтарно-червоними гронами плодів і листям, яке поступово червоніє. Недарма й зараз у багатьох селах і містах можна побачити цю красуню.
Високий гіллястий кущ (2-4 м заввишки) з сірою корою з родини жимолостевих (Caprifoliaceae). Пагони зеленувато-сірі з супротивними великими (до 5-7 мм) бруньками. Листки до 10 см завдовжки, супротивні, майже голі. Пластинка їх 3-5-лопатева, з серцеподібною основою, зелена, з двома ниткоподібними прилистками, черешки довгі. Запашні квітки зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні суцвіття, крайові великі, білі, безплідні, серединні - дрібніші, двостатеві. Чашечка з п'ятьма зубчиками, віночок п'яти-роздільний.
Плоди - ягодоподібні червоні овальні кістянки (6,5-14 мм завдовжки і 4,5-12 мм завширшки) з твердою кісточкою.
Росте в підліску змішаних і листяних лісів, по берегах річок і водойм, на луках.
Кора калини містить до 6,5% смоли, до складу якої входять органічні кислоти (мурашина, оцтова, ізовалеріанова, капринова, каприлова, масляна, лінолева, церотинова, пальмітинова), фітостеролін, ситостерин і мірициловий спирт, а також дубильні речовини (близько 2%), флобафени і глікозид вібурнін.
У плодах до 32% цукрів, до З% дубильних речовин, е ізовалеріанова і оцтова кислоти, вітамін С. В насінні до 21% жирної олії.
Рідкий екстракт і відвар кори використовують при внутрішніх кровотечах, а також як спазмолітичний і заспокійливий засіб у гінекологічній практиці.
Объяснение: