Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
1. Бізде ауа-райы да ғажап, табиғаттан жылдың 4 мезгілінің де кереметтерін көруге болады. Еліміздің таулы аймақтарының табиғатын көрсеңіз, сұлулықтан көзіңіз талады. Өзен-көлдердің тұнықтығы мен мөлдірлігі, ондағы жүзіп жүрген балықтарының өзі айтуға бір әңгіме. Қысқасы, мен сізді тағы да Қазақстанға келіп, қонақ болып кетуге шақырамын! Егер келетін болсаңыз, мен өзім сізді күтіп алып, елімнің барлық кереметтерін көрсетер едім. Біз сізді күтеміз!
Мен мәтінді осылай аяқтар едім. Себебі, француз жазушысы біздің елімізді тек естіп қана білетін болар немесе келген күннің өзінде менің Отанымның барлық кереметтерін көрмегені анық, ал мен оған елімнің әр бұрышын үлкен мақтанышпен таныстырар едім.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
1. Бізде ауа-райы да ғажап, табиғаттан жылдың 4 мезгілінің де кереметтерін көруге болады. Еліміздің таулы аймақтарының табиғатын көрсеңіз, сұлулықтан көзіңіз талады. Өзен-көлдердің тұнықтығы мен мөлдірлігі, ондағы жүзіп жүрген балықтарының өзі айтуға бір әңгіме. Қысқасы, мен сізді тағы да Қазақстанға келіп, қонақ болып кетуге шақырамын! Егер келетін болсаңыз, мен өзім сізді күтіп алып, елімнің барлық кереметтерін көрсетер едім. Біз сізді күтеміз!
Мен мәтінді осылай аяқтар едім. Себебі, француз жазушысы біздің елімізді тек естіп қана білетін болар немесе келген күннің өзінде менің Отанымның барлық кереметтерін көрмегені анық, ал мен оған елімнің әр бұрышын үлкен мақтанышпен таныстырар едім.
Объяснение: