Нова драма" кардинально відрізнялася від "старої драми" (драматичних творів попередніх епох). Якщо в центрі "старої драми" була поставлена подія чи випадок, то в "новій драмі"- особистість і неповторним внутрішнім світом, її думками, почуттями, прагненнями й емоціями. Особистість у "новій драмі"(на відміну від реалізму) перестає бути соціальним типом, вона- духовний симптом (критеріи) світу, його своерідний емоційний камертон. Якщо в "старому театрі" ішлося про окрему трагедію в житті певної людини, то в "новому"- про всезагальну трагедію життя особистості й людства. "Нова драма" перетворилася на місце ідейних дискусій і духовних поривань. Зовнішня дія поступилася внутрішній дії та прихованим (психологічним) конфліктам. Якщо с "старій драмі" автори наслідували реальне життя, достовірно зображували дійсність, то в "новій"- відтворювали загальну атмосферу часу, прагнучи показати внутрішні протиріччя особистості, духовні шукання доби.
Нова драма" кардинально відрізнялася від "старої драми" (драматичних творів попередніх епох). Якщо в центрі "старої драми" була поставлена подія чи випадок, то в "новій драмі"- особистість і неповторним внутрішнім світом, її думками, почуттями, прагненнями й емоціями. Особистість у "новій драмі"(на відміну від реалізму) перестає бути соціальним типом, вона- духовний симптом (критеріи) світу, його своерідний емоційний камертон. Якщо в "старому театрі" ішлося про окрему трагедію в житті певної людини, то в "новому"- про всезагальну трагедію життя особистості й людства. "Нова драма" перетворилася на місце ідейних дискусій і духовних поривань. Зовнішня дія поступилася внутрішній дії та прихованим (психологічним) конфліктам. Якщо с "старій драмі" автори наслідували реальне життя, достовірно зображували дійсність, то в "новій"- відтворювали загальну атмосферу часу, прагнучи показати внутрішні протиріччя особистості, духовні шукання доби.