Книгодрукування виникло не відразу, його винахідники використовували вже існуючі технології. Дві основи книгодрукування – набір і друкарський процес – були відомі з давніх часів. Але щоб зробити революцію в світі комунікацій, необхідна була оптимальна технологія. І творцем цієї технології став німецький винахідник Йоганн Гуттенберг. Не дивлячись на всю простоту, що здається, ця геніальна ідея привела до великих результатів.
Заслуга Гутенберга полягала в тому, що він здогадався відливати окремі букви, із яких почав складати слова. Придумав, як їх фіксувати, щоб вони не розпадалися, винайшов прес для друку, спеціальну фарбу і багато іншого. Саме він зумів знайти якнайкращі технічні форми втілення ідей, які частково висловлювалися до нього. Таким чином, Гутенберг узагальнив і систематизував винаходи, що існували до нього. Втіливши на практиці ідею друкування книг, він явив світу перші, причому відразу ж досконалі зразки видань.
Своєрідним поштовхом до розповсюдження книгодрукування в Європі стало зруйнування Майнца і вигнання його жителів у 1462 р. Адольфом фон Нассау. Багато хто з підмайстрів та учнів Гутенберга розбрівся різними містами Європи, засновуючи там друкарні і навчаючи майстерності книговидання нові покоління першодрукарів. Винахід Гутенберга дуже швидко набув широкого розповсюдження: Італія – 1464 р.; Німеччина – 1450 р.; Франція –1470 p.; Голландія – 1473 p.; Угорщина – 1473 p.; Іспанія – 1474 p.; Англія – 1480 p.; Данія – 1482 p.; Португалія – 1484 p.; Австрія – 1492 р. Щодо слов’янських народів, то найшвидше друкарство запроваджувалося в тих країнах, які найбільше стикалися з Європою і, зокрема, Німеччиною: чехи – 1478 р., українці – 1491 p., серби-чорногорці – 1493 p., поляки – кін. XV ст., білоруси – 1517 p., росіяни –1564 p., болгари – 1641 р.
Сучасники Гутенберга не могли передбачати, що винахід книгодрукування складе собою еру, із якою почнеться нова історія.
Наслідки винаходу книгодрукування незліченні. Рукописні книги змінилися друкарськими. Ціни на книги негайно ж знизилися на 4/5 проти колишньої їх ринкової вартості. Перші друкарі, що трудилися біля друкарських верстатів, були піонерами цивілізації – всі вони придбали право на вічну вдячність за послуги, надані ними освіті людства. Дешеві книги, віддруковані, як тоді висловлювалися, manu stannea (олов’яною рукою), породили масу читачів. Із винаходом книгодрукування автор міг поширювати свої ідеї і говорити з освіченим класом абсолютно вільно, не обмежуючись часом і місцем. Друкарська книга рятує автора від забуття, тому що вона друкується у декількох сотнях і тисячах примірників.
Датчанка двухлетнего нигерийского мальчика, от которого отказались родители
Почти год с момента, как датчанка Аня Ринггрен Ловен (Anja Ringgren Loven) нашла на улице истощенного двухлетнего малыша. Она назвала его Хоуп (Hope - надежда). Собственные родители выгнали мальчика из дома, посчитав "колдуном". Тогда ему было чуть больше года, и он выживал только благодаря подачкам прохожих. Аня забрала его в свой приют, который содержит вместе со своим мужем Дэвидом Эммануэлем Умемом. В нем живут детей от года до 14 лет.
Когда Аня опубликовала фото с Хоупом в Фейсбуке, пользователи со всего мира начали перечислять ей деньги. Всего был собран $ 1 млн. В планах у Ани и ее мужа - большой детский дом и клиника для детей. А Хоуп сейчас совсем не напоминает "скелетик на ножках". Это веселый малыш, который, по словам приемной мамы, "вовсю наслаждается жизнью".
Книгодрукування виникло не відразу, його винахідники використовували вже існуючі технології. Дві основи книгодрукування – набір і друкарський процес – були відомі з давніх часів. Але щоб зробити революцію в світі комунікацій, необхідна була оптимальна технологія. І творцем цієї технології став німецький винахідник Йоганн Гуттенберг. Не дивлячись на всю простоту, що здається, ця геніальна ідея привела до великих результатів.
Заслуга Гутенберга полягала в тому, що він здогадався відливати окремі букви, із яких почав складати слова. Придумав, як їх фіксувати, щоб вони не розпадалися, винайшов прес для друку, спеціальну фарбу і багато іншого. Саме він зумів знайти якнайкращі технічні форми втілення ідей, які частково висловлювалися до нього. Таким чином, Гутенберг узагальнив і систематизував винаходи, що існували до нього. Втіливши на практиці ідею друкування книг, він явив світу перші, причому відразу ж досконалі зразки видань.
Своєрідним поштовхом до розповсюдження книгодрукування в Європі стало зруйнування Майнца і вигнання його жителів у 1462 р. Адольфом фон Нассау. Багато хто з підмайстрів та учнів Гутенберга розбрівся різними містами Європи, засновуючи там друкарні і навчаючи майстерності книговидання нові покоління першодрукарів. Винахід Гутенберга дуже швидко набув широкого розповсюдження: Італія – 1464 р.; Німеччина – 1450 р.; Франція –1470 p.; Голландія – 1473 p.; Угорщина – 1473 p.; Іспанія – 1474 p.; Англія – 1480 p.; Данія – 1482 p.; Португалія – 1484 p.; Австрія – 1492 р. Щодо слов’янських народів, то найшвидше друкарство запроваджувалося в тих країнах, які найбільше стикалися з Європою і, зокрема, Німеччиною: чехи – 1478 р., українці – 1491 p., серби-чорногорці – 1493 p., поляки – кін. XV ст., білоруси – 1517 p., росіяни –1564 p., болгари – 1641 р.
Сучасники Гутенберга не могли передбачати, що винахід книгодрукування складе собою еру, із якою почнеться нова історія.
Наслідки винаходу книгодрукування незліченні. Рукописні книги змінилися друкарськими. Ціни на книги негайно ж знизилися на 4/5 проти колишньої їх ринкової вартості. Перші друкарі, що трудилися біля друкарських верстатів, були піонерами цивілізації – всі вони придбали право на вічну вдячність за послуги, надані ними освіті людства. Дешеві книги, віддруковані, як тоді висловлювалися, manu stannea (олов’яною рукою), породили масу читачів. Із винаходом книгодрукування автор міг поширювати свої ідеї і говорити з освіченим класом абсолютно вільно, не обмежуючись часом і місцем. Друкарська книга рятує автора від забуття, тому що вона друкується у декількох сотнях і тисячах примірників.
Объяснение:
вибери з цього основне
Датчанка двухлетнего нигерийского мальчика, от которого отказались родители
Почти год с момента, как датчанка Аня Ринггрен Ловен (Anja Ringgren Loven) нашла на улице истощенного двухлетнего малыша. Она назвала его Хоуп (Hope - надежда). Собственные родители выгнали мальчика из дома, посчитав "колдуном". Тогда ему было чуть больше года, и он выживал только благодаря подачкам прохожих. Аня забрала его в свой приют, который содержит вместе со своим мужем Дэвидом Эммануэлем Умемом. В нем живут детей от года до 14 лет.
Когда Аня опубликовала фото с Хоупом в Фейсбуке, пользователи со всего мира начали перечислять ей деньги. Всего был собран $ 1 млн. В планах у Ани и ее мужа - большой детский дом и клиника для детей. А Хоуп сейчас совсем не напоминает "скелетик на ножках". Это веселый малыш, который, по словам приемной мамы, "вовсю наслаждается жизнью".
Объяснение: