В послевоенные неурожайные годы, на Кубани опять разразился голод. Только уже не искусственный, как в 33 году, а настоящий.
Но надо же было, так случится, что именно в это ужасное время, слег от открывшихся боевых ран, муж Варвары. А на руках у нее еще был крошечный, только родившийся сынок.
Врачи сказали, что хорошо выздоровлению мужа, может молоко. Но оно было, на вес золота. А таких средств — семья не имела.
Вот и решила Варвара, часть своего молока сцеживать и под видом коровьего, давать больному мужу.
Делить его было, ужасно тяжело. Главным мерилом было, или ослабление ребенка или ухудшение состояния мужа.
Чем бы это закончилось — неизвестно.
Но спустя время, глава семейства, умер.
Глаза ослабленного сынули, засияли от счастья, когда он вдоволь напился молока.
Ведь он, еще несмышленый не понимал, какой ценой, оно к нему привалило.
А Варвара тихо плача, думала, не зная как воспринимать трагедию: «Может хоть одного а так бы от истощения, умерли бы оба». А ночью, ей приснился сон. Будто бы главы всех стран, подружились и не стало войн. А все силы правительств, стали направляться на то, чтобы воспитать у людей духовность. Несмотря на то, что она делает людей, не воинственными.
2 березня минуло 155 років від дня народження відомого єврейського письменника та драматурга, життя якого було тісно пов'язане з Україною та її культурою. Його твори перекладено на багато європейських мов. Критики порівнюють Шолома -Алейхема з Марком Твеном за схожість стилів письменників та любов до літератури для дітей. Пізніше, при зустрічі, Марк Твен зауважив, що вважає себе американським Шолом -Алейхемом.
Він – автор веселих та водночас сумних книг про Тев'є-молочника, Менахем -Мендла, хлопчика Мотла, жителів Єгупця та Касрилівки — безперечно, є найвідомішим з усіх єврейських письменників, які писали мовою їдиш.
Рання біографія письменника докладно описана в незакінченому автобіографічному романі «З ярмарку». Майбутній письменник народився 2 березня 1859 року в небагатій патріархальній єврейській родині у місті Переяславі (тепер Переяслав -Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули у невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії.
Мати померла, коли хлопчикові виповнилося 13. У віці 15 років, натхненний Робінзоном Крузо, він написав власну, єврейську версію повісті і вирішив стати письменником. Взяв псевдонім Шолом -Алейхем (мир вам- традиційне єврейське вітання). Навчався у хедері — єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався загальною освітою, навчався у повітовій школі.
У 1876 року отримав місце домашнього вчителя у єврейського магната Елімелеха Лоєва, та три роки навчав його доньку Голде (Ольгу) Лоєву. Між вчителем та ученицею спалахнули почуття. На жаль, в той момент багатий батько коханої не був готовий до такого соціально нерівного шлюбу, тому Шолом Рабинович втратив роботу в будинку у Лоєва. У 1880—1882 роках Шолом -Алейхем був громадським рабином у Лубнах.
В послевоенные неурожайные годы, на Кубани опять разразился голод. Только уже не искусственный, как в 33 году, а настоящий.
Но надо же было, так случится, что именно в это ужасное время, слег от открывшихся боевых ран, муж Варвары. А на руках у нее еще был крошечный, только родившийся сынок.
Врачи сказали, что хорошо выздоровлению мужа, может молоко. Но оно было, на вес золота. А таких средств — семья не имела.
Вот и решила Варвара, часть своего молока сцеживать и под видом коровьего, давать больному мужу.
Делить его было, ужасно тяжело. Главным мерилом было, или ослабление ребенка или ухудшение состояния мужа.
Чем бы это закончилось — неизвестно.
Но спустя время, глава семейства, умер.
Глаза ослабленного сынули, засияли от счастья, когда он вдоволь напился молока.
Ведь он, еще несмышленый не понимал, какой ценой, оно к нему привалило.
А Варвара тихо плача, думала, не зная как воспринимать трагедию: «Может хоть одного а так бы от истощения, умерли бы оба». А ночью, ей приснился сон. Будто бы главы всех стран, подружились и не стало войн. А все силы правительств, стали направляться на то, чтобы воспитать у людей духовность. Несмотря на то, что она делает людей, не воинственными.
Объяснение:
2 березня минуло 155 років від дня народження відомого єврейського письменника та драматурга, життя якого було тісно пов'язане з Україною та її культурою. Його твори перекладено на багато європейських мов. Критики порівнюють Шолома -Алейхема з Марком Твеном за схожість стилів письменників та любов до літератури для дітей. Пізніше, при зустрічі, Марк Твен зауважив, що вважає себе американським Шолом -Алейхемом.
Він – автор веселих та водночас сумних книг про Тев'є-молочника, Менахем -Мендла, хлопчика Мотла, жителів Єгупця та Касрилівки — безперечно, є найвідомішим з усіх єврейських письменників, які писали мовою їдиш.
Рання біографія письменника докладно описана в незакінченому автобіографічному романі «З ярмарку». Майбутній письменник народився 2 березня 1859 року в небагатій патріархальній єврейській родині у місті Переяславі (тепер Переяслав -Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули у невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії.
Мати померла, коли хлопчикові виповнилося 13. У віці 15 років, натхненний Робінзоном Крузо, він написав власну, єврейську версію повісті і вирішив стати письменником. Взяв псевдонім Шолом -Алейхем (мир вам- традиційне єврейське вітання). Навчався у хедері — єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався загальною освітою, навчався у повітовій школі.
У 1876 року отримав місце домашнього вчителя у єврейського магната Елімелеха Лоєва, та три роки навчав його доньку Голде (Ольгу) Лоєву. Між вчителем та ученицею спалахнули почуття. На жаль, в той момент багатий батько коханої не був готовий до такого соціально нерівного шлюбу, тому Шолом Рабинович втратив роботу в будинку у Лоєва. У 1880—1882 роках Шолом -Алейхем був громадським рабином у Лубнах.