пожайлуста с тестом,очень нужно
заранее огромное ТЕСТ З МИСТЕЦТВА ЗА ТЕМОЮ «РОМАНТИЗМ» 9 КЛАС
1.Стиль романтизм виник
а) наприкінці 18 ст. в Німеччині, Великій Британії і во Франції;
б) на початку 19 ст. в Італії;
в) у середині 19 ст. в Німеччині;
г) у середині 19 ст. в Великій Британії і Італії;
д) на початку 19 ст. во Франції і Італії
2. На противагу якому стилю виник романтизм?
а) бароко б) ренесанс в) рококо г) класицизм
3. Романтизм – означає:
а) зразковий; б) романський; в) дивне, неймовірне; г) варварський
4. Характерні риси романтизму (декілька правильних відповідей):
а) заперечення раціоналізму; б) пізнання світу через почуття;
в) парадність, яскравість кольорів; г) конфлікт людини і суспільства;
д) перевага емоційного; е) піднесення людини над буденністю;
є) екстравагантність орнаментів; ж) гармонія, упорядкованність;
и) конфлікт між ідеалом і реальністю
5. До яких жанрів звертаються художники-романтики
а) міфологічні та біблійні сюжети, іконопис
б) історичні полотна, фантастичні картини, пейзаж, розписи в церквах
в) пейзаж, натюрморт, фрески, розписи в церквах і палацах
г) історичний, батальний, фантастичний, марина, портрет, пейзаж
6. Чому пейзаж стає улюбленим жанром художників-романтиків?
а) пейзаж відзеркалює людські переживання, мрії
б) пейзаж відтворює національні ландшафти
в) в пейзажі знаходять красу та гармонію
7. Художник-романтик, створив понад 6000 полотен, найвідоміші з
яких морські пейзажі
а) Блейк б) Лорен в) Айвазовський
8. Назвати прізвища українських художників 19 століття
9. Художник, який залишив свій будинок-галерею та багато картин в
дар рідному місту
а) Репін б) Делакруа в) Айвазовський
12. Назвіть різновиди скульптури романтизму
а) гравюра, мозаїка, фреска б) бюст, статуя, рельєф
в) офорт, літографія, ксилографія
14. Характерні риси романтизму в музиці: (декілька відповідей)
а) дотримання суворих правил написання музичних творів
б) звернення до народної творчості, національної культури
в) зосередженість на внутрішньому світі людини, її почуттів та настроїв
г) музика побудована в імпровізаційній формі
д) тяжіння до малих форм (прелюдія, етюд, скерцо), програмність, ліричність
е) виникнення нових форм: експромт, музичний момент, ноктюрн, пісня без слів
ж) використання сюжетів із народних казок, легенд, історичного минулого
15. До композиторів-романтиків відносимо:
а) Гайдн, Моцарт, Бетховен б) Шуберт, Верді, Шопен
в) Ліст, Паганіні, Вагнер г) Чайковський, Р-Корсаков, Лисенко
д) Бах, Гендель, Вівальді е) Берліоз, Шуман, Гріг
16. Сольна, переважно лірична пісня, що виконують зазвичай із
інтрументальним супроводом (найчастіше фортепіано, або гітара)
а) балада б) серенада в) народна пісня г) романс
17. Визначити композиторів, які стали титанами муз. виконавства
а) Паганіні; б) Шопен; в) Шуберт;
г) Ліст; д) Берліоз; е) Лисенко
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Юстиниан І (Justіnіanos І) (482/83, Таурисий, Жоғары Солтүстік Македония – 14.11.565, Константинополь) – Византия императоры (527 – 565). Шаруа отбасынан шыққан. Өзінің үлкен ағасы император Юстин І-нің (518 – 527) көмегімен император сарайына жақын болып, мемлекеттік істерге үлкен ықпал етті. Таққа отырған соң империяның бұрынғы шекараларын қайта қалпына келтіруге тырысты. Жер иеленушілер мен құлиеленушілерге сүйенді, православие дінінен қолдау іздеп, сенаторлардың қарсылығын шектеуге тырысты. Мемлекеттік саясатта императордың әйелі Феодора үлкен рөл атқарды. Юстиниан І кезінде рим құқықтары толықтай қалпына келтіріліп, заң шығарушылық қызмет императордың шексіз билігін орнатуға, құл иеленушілікті нығайтуға бағытталды. Оның 536 – 538 ж. жүргізген реформалары мемлекетті орталықтандыруға жағдай жасады. Әкімшілік округтер үлкейтіліп, мемлекеттік аппарат пен армия күшейтілді. Қолөнер мен саудаға мемлекет бақылауы қойылды. Юстиниан І-нің кезінде салықтар көбейіп, еретиктер қатаң қудаланды. Ол алып құрылыстар жүргізуге (варварлардың баса-көктеп кіруінен қорғану үшін әскери бекіністер, қалалар, сарайлар мен ғибадатханалар салуға) үнемі қолдау жасап отырды. Кең көлемді жаулап алу саясатын жүргізді: варварлар басып алған Батыс Рим империясының жерлері (533 – 534 ж. Солтүстік Африка, Сардиния, Карсика, 535 – 555 ж. – Апеннин түбегі мен Сицилия, 554 ж. – Пиреней түбегінің оңтүстік-шығыс бөлігі) қайтадан тартып алынып, бұл жерлердегі құлиеленушілік тәртіптер қалпына келтірілді. Шығыста Иранмен (527 – 532, 540 – 561), солтүстікте славяндармен соғыс жүргізілді. Византияға қосылған жерлерде император билігіне қарсы жиі-жиі халық көтерілістері болып тұрды. [1]