Понятие "культура" многозначно. Попытки его определения показывают, что его содержание зависит от исследовательской позиции автора. В одном исследователи единогласны, что культура возникла вместе с появлением на Земле человека и развивалась по мере овладения им силами природы, совершенствования общества и его самого.
Изменяя естественный природный мир, при его к своим нуждам и потребностям, человек создает культурную среду, в которую входят техника, жилища, средства общения, связи, сообщения, предметы быта, произведения искусства и т. д. Культура определяет уровень развития общества, творческих сил и человека, а также уровень достижений в материальной, социальной и духовной сферах деятельности.
Одной из сторон общей культуры является технологическая культура. Ее сущность и содержание связаны с понятием "технология". Технологическая культура - это результат современных научно-технических и социально-экономических достижений.
У проведенні заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, бажано застосовувати фрагменти художніх, публіцистичних, автобіографічних творів. Вони сприятимуть уведенню учнів в історичну обстановку, відтворенню епохи, переживанню атмосфери війни та кризових умов, в яких опинилися люди. Використання яскраво забарвлених розповідей про минуле, що мають приховані суб’єктивні смисли, в невимушеній формі підвищать емоційне сприйняття школярами матеріалу, підсилять його виховний вплив, доповнять формування особистісно-ціннісного ставлення до історичної події.
Для надання заходам “живого” струменя пропонуємо, наприклад, за період кінець 30-х – середина 40-х років ХХ століття використовувати уривки з романів Івана Багряного “Людина біжить над прірвою” та “Огненне коло. Повість про трагедію під Бродами”, “Дума про невмирущого” Павла Загребельного, “Вогняні стовпи” Романа Іваничука. Віра в силу українського народу була основною темою творчості Олеся Гончара. Не слід забувати й про те, що письменник і кінорежисер Олександр Довженко у роки війни фактично постав як самобутній прозаїк і емоційний публіцист. Його оповідання на воєнну тему (“Ніч перед боєм”, “Стій, смерть, зупинись!”, “Відступник”, “На колючому дроті”) яскраво доносять до читача ті буремні події.
Понятие "культура" многозначно. Попытки его определения показывают, что его содержание зависит от исследовательской позиции автора. В одном исследователи единогласны, что культура возникла вместе с появлением на Земле человека и развивалась по мере овладения им силами природы, совершенствования общества и его самого.
Изменяя естественный природный мир, при его к своим нуждам и потребностям, человек создает культурную среду, в которую входят техника, жилища, средства общения, связи, сообщения, предметы быта, произведения искусства и т. д. Культура определяет уровень развития общества, творческих сил и человека, а также уровень достижений в материальной, социальной и духовной сферах деятельности.
Одной из сторон общей культуры является технологическая культура. Ее сущность и содержание связаны с понятием "технология". Технологическая культура - это результат современных научно-технических и социально-экономических достижений.
У проведенні заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, бажано застосовувати фрагменти художніх, публіцистичних, автобіографічних творів. Вони сприятимуть уведенню учнів в історичну обстановку, відтворенню епохи, переживанню атмосфери війни та кризових умов, в яких опинилися люди. Використання яскраво забарвлених розповідей про минуле, що мають приховані суб’єктивні смисли, в невимушеній формі підвищать емоційне сприйняття школярами матеріалу, підсилять його виховний вплив, доповнять формування особистісно-ціннісного ставлення до історичної події.
Для надання заходам “живого” струменя пропонуємо, наприклад, за період кінець 30-х – середина 40-х років ХХ століття використовувати уривки з романів Івана Багряного “Людина біжить над прірвою” та “Огненне коло. Повість про трагедію під Бродами”, “Дума про невмирущого” Павла Загребельного, “Вогняні стовпи” Романа Іваничука. Віра в силу українського народу була основною темою творчості Олеся Гончара. Не слід забувати й про те, що письменник і кінорежисер Олександр Довженко у роки війни фактично постав як самобутній прозаїк і емоційний публіцист. Його оповідання на воєнну тему (“Ніч перед боєм”, “Стій, смерть, зупинись!”, “Відступник”, “На колючому дроті”) яскраво доносять до читача ті буремні події.