Нора будувала своє життя на втіленні бажань інших людей. В даному випадку на бажанні свого чоловіка. Здається, що він її любить, плекає, всіляко нагороджує за її праці. Але це лише зовнішня оболонка. Всередині він вважає її своєю іграшкою, своєю лялькою, якою можна грати і яка без жодних суперечок буде виконувати поставлені їм вказівки. І нора відіграє свою роль, щоб не засмутити чоловіка. Вона приховує за ляльковою маскою свою гордість, величезну напругу сил і здатність на самопожертву. Це ми можемо бачити в її розповіді про те, як вона зайняла грошей для лікування чоловіка від туберкульозу. Після погроз Крогстада вона розуміє, що не зможе вічно ховатися під маскою і що чоловік скоро дізнається про її вчинок. Вона знову одягає "маску схиляння" перед чоловіком. Вона боїться, що все може повернутися в зовсім іншу сторону, якщо чоловік дізнається про борг. І в кінці твору це і трапляється. Чоловік показує свою справжню сутність, і це нарешті-таки допомагає норі показати свою особистість, індивідуальність. Вона сподівалася на його підтримку, до в цій ситуації, а він вирішив кинути її напризволяще. Коли він дізнався, що борг норі все-таки прощають, то намагається знову повернути Нору під свою владу, але вона вже стає справжньою "живою людиною".
Христина, або фру Лінне-це вже самостійна людина, яка здатна піти на важку роботу і самопожертву. Вона була змушена вийти заміж за нелюбого людини, щоб її рідні не залишалися голодною. Через це вона і кинула Крогстада. Після смерті матері і поліпшення стану молодших братів вона може нарешті зітхнути спокійно. Але у неї не виходить. Вона звикла піклуватися про когось, комусь допомагати. І вона повертається до Крогстада, щоб піклуватися про нього і 4 дітей, які втратили матір.
, нет такого человека в нашей стране, кто не знал бы главного праздника второго месяца года — Дня Защитника Отечества.
Этот праздник тесно связан с , еще когда он именовался Днем Красной Армии и Флота, и до сих пор официально празднуется в некоторых странах СНГ, таких как Киргизия, Белоруссия и Таджикистан. В России в этот день принято поздравлять всех представителей сильного пола, начиная от непоседливых мальчишек в детском саду и заканчивая седовласыми дедами все тяготы войны. В школе все делают открытки и поделки для своих пап, братьев и дедушек, ведь каждому будет приятен знак внимания и памяти.
Примечательно, что изначально двадцать третье февраля должно было отмечаться двадцать восьмого января, в день годовщины создания Красной Армии, и быть некой благотворительной акцией. Но из-за долгих рассмотрений окончательная дата была перенесена на конец февраля. Однако праздник был забыт на некоторое время и лишь через три года вышел на государственный уровень, к слову, считаться выходным этот день стал совсем недавно, всего пятнадцать лет назад.
Конечно, нельзя сравнивать масштабы празднования в настоящее время и в веке. В самом начале подарков удостаивались лишь служащие, настоящие защитники Родины, им пели хвалебные песни, их восхваляли в стихах, писались картины и рисовались плакаты. Сейчас же, когда ценность службы и армии отошла на второй план, поздравляют всех — от мала до велика.
Жены готовят вкусные ужины, а дочки клеят флажки на картон, каждой из них хочется поздравить своего защитника, и совсем неважно, служил он или нет.
Мы поздравляем всех мальчишек, потому что каждый из них рано или поздно станет защитником. Мы поздравляем своих отцов, потому что они стоят на страже спокойствия своей семьи, потому что в случае возникновения непредвиденных обстоятельств именно они первыми отправятся в бой и будут сражаться за свою Родину. Мы поздравляем своих дедушек, потому что когда-то они выиграли для нас мир, потому что именно они держали оборону городов и государств.
Потому что многие из них отдали здоровье и жизнь за то, что теперь мы можем ходить по земле и быть счастливыми. Так давайте же хоть иногда вспоминать, что День защитника отечества — это не просто выходной день и открытка папе.
Нужно помнить историю своей страны, историю своей семьи и всегда держать в сердце, что будущее нашего народа зависит только от нас!
Нора будувала своє життя на втіленні бажань інших людей. В даному випадку на бажанні свого чоловіка. Здається, що він її любить, плекає, всіляко нагороджує за її праці. Але це лише зовнішня оболонка. Всередині він вважає її своєю іграшкою, своєю лялькою, якою можна грати і яка без жодних суперечок буде виконувати поставлені їм вказівки. І нора відіграє свою роль, щоб не засмутити чоловіка. Вона приховує за ляльковою маскою свою гордість, величезну напругу сил і здатність на самопожертву. Це ми можемо бачити в її розповіді про те, як вона зайняла грошей для лікування чоловіка від туберкульозу. Після погроз Крогстада вона розуміє, що не зможе вічно ховатися під маскою і що чоловік скоро дізнається про її вчинок. Вона знову одягає "маску схиляння" перед чоловіком. Вона боїться, що все може повернутися в зовсім іншу сторону, якщо чоловік дізнається про борг. І в кінці твору це і трапляється. Чоловік показує свою справжню сутність, і це нарешті-таки допомагає норі показати свою особистість, індивідуальність. Вона сподівалася на його підтримку, до в цій ситуації, а він вирішив кинути її напризволяще. Коли він дізнався, що борг норі все-таки прощають, то намагається знову повернути Нору під свою владу, але вона вже стає справжньою "живою людиною".
Христина, або фру Лінне-це вже самостійна людина, яка здатна піти на важку роботу і самопожертву. Вона була змушена вийти заміж за нелюбого людини, щоб її рідні не залишалися голодною. Через це вона і кинула Крогстада. Після смерті матері і поліпшення стану молодших братів вона може нарешті зітхнути спокійно. Але у неї не виходить. Вона звикла піклуватися про когось, комусь допомагати. І вона повертається до Крогстада, щоб піклуватися про нього і 4 дітей, які втратили матір.
Объяснение:
, нет такого человека в нашей стране, кто не знал бы главного праздника второго месяца года — Дня Защитника Отечества.
Этот праздник тесно связан с , еще когда он именовался Днем Красной Армии и Флота, и до сих пор официально празднуется в некоторых странах СНГ, таких как Киргизия, Белоруссия и Таджикистан. В России в этот день принято поздравлять всех представителей сильного пола, начиная от непоседливых мальчишек в детском саду и заканчивая седовласыми дедами все тяготы войны. В школе все делают открытки и поделки для своих пап, братьев и дедушек, ведь каждому будет приятен знак внимания и памяти.
Примечательно, что изначально двадцать третье февраля должно было отмечаться двадцать восьмого января, в день годовщины создания Красной Армии, и быть некой благотворительной акцией. Но из-за долгих рассмотрений окончательная дата была перенесена на конец февраля. Однако праздник был забыт на некоторое время и лишь через три года вышел на государственный уровень, к слову, считаться выходным этот день стал совсем недавно, всего пятнадцать лет назад.
Конечно, нельзя сравнивать масштабы празднования в настоящее время и в веке. В самом начале подарков удостаивались лишь служащие, настоящие защитники Родины, им пели хвалебные песни, их восхваляли в стихах, писались картины и рисовались плакаты. Сейчас же, когда ценность службы и армии отошла на второй план, поздравляют всех — от мала до велика.
Жены готовят вкусные ужины, а дочки клеят флажки на картон, каждой из них хочется поздравить своего защитника, и совсем неважно, служил он или нет.
Мы поздравляем всех мальчишек, потому что каждый из них рано или поздно станет защитником. Мы поздравляем своих отцов, потому что они стоят на страже спокойствия своей семьи, потому что в случае возникновения непредвиденных обстоятельств именно они первыми отправятся в бой и будут сражаться за свою Родину. Мы поздравляем своих дедушек, потому что когда-то они выиграли для нас мир, потому что именно они держали оборону городов и государств.
Потому что многие из них отдали здоровье и жизнь за то, что теперь мы можем ходить по земле и быть счастливыми. Так давайте же хоть иногда вспоминать, что День защитника отечества — это не просто выходной день и открытка папе.
Нужно помнить историю своей страны, историю своей семьи и всегда держать в сердце, что будущее нашего народа зависит только от нас!