по чувашским народным традициям, если ребёнок рождался очень слабым, совершали обряд вымаливание души. три старые женщины брали по куску хлеба и молились, выпрашивая для младенца душу-жизнь, 1 спускалась в подпол другая выходила во двор,а третья молилась у открытой двери.Как можно связать данные обряд с представителями древних чувашей об устройстве мира?
Дух нації, що тотожний поняттю "дух народу", народжується з появою самої людської спільноти, яку називаємо народністю, чи етносом. Він забезпечує їй цілість і єдність, а водночас виступає як вияв універсального закону природи — її ієрархівму, що пронизує все, створене Богом. У всі віки дух нації був основою природної прихильності людини до власного народу. Ця прихильність (любов) — вічна і на ній ґрунтується відчуття Батьківщини.
Дух нації забезпечує народові стійкість — навіть у важких історичних обставинах. "Народ може від сильних утисків змінити зверхні ознаки своєї національності, але ніколи не змінить ознак внутрішніх, духовних" (Антонович В., 1991, с. 212). Так само і Д. Чижевський вважає, що "народна душа" — це сполучення надісторичних та історичних елементів. Перше з них, на його думку, не піддається змінам. Дух допомагає виживати національній мові, оберігає національну культуру, підтримує традицію.
Історія, зрештою, дає можливість зробити і таке суттєве зауваження: сила національного духу дуже зростає і стає непереможною, якщо він (дух нації) поєднується з ідеалом релігійно-духовним. Навіть дуже несприятливі історичні умови не можуть здолати народ, якщо він керується таким національно-релігійним ідеалом. Прикладом такої єдності духу є, зокрема, єврейство, чеченці у їх боротьбі з Москвою, ірландські патріоти — з владою Великобританії та ін.
Матеріальним втіленням духу нації є сам народ, його культура, мова, ідеологія, побут, звичаї, форми поведінки окремих членів спільноти тощо. Це — "обличчя національного духу". В історії людства таке "опредмечення" часто змінювалося і в різні періоди набувало різних форм. Залежно від історичної долі нації й волі самого народу, воно може бути гармонійним чи бунтарським, "оксамитним" чи жорстким, гуманним чи кровопролитним, — по-різному виявляти себе в стосунках людей, культурі. І якщо дух нації — вічний, по-своєму автономний, підпорядкований вищим законам, то форми його "опредмечення" зумовлюються історичними обставинами і особливостями життя народу. Немає сумніву, наприклад, що трактування вічного духу нації в середні віки було не таким, як у XX ст. Зокрема, очевидно, що перехід європейських народів до громадянського суспільства і відчуття ними власного розкріпачення у XVII—ХVІІІ ст. привело до їх активного національного самовираження, зокрема й в культурі. На цю обставину, до речі, посилаються комуністичні ідеологи. Помилково ототожнивши дух нації і цей її історичний вияв, вони поспішили оголосити націю явищем "історичним", "тимчасовим". Правда, однак, полягає в тому, що дух нації виявляє себе впродовж всього історичного життя народу, яке, зрештою, має свій початок та свій кінець
Вода - основа життя. Без неї неможливе існування жодної з відомих форм живих істот - рослин, тварин, бактерій і інших. Людина також не може прожити без води. Наше тіло на 80% складається з цієї унікального речовини, у водному середовищі відбуваються всі обмінні процеси в організмі.
Вода потрібна нам кожного дня - ми використовуємо її для пиття, приготування їжі, миття, охолодження, нагрівання й майже на кожному етапі виробництва товарів. Хоча понад 70% поверхні Землі вкрито водою, тільки близько 3% цієї води є прісними. Тільки третина прісної води доступна людині, інша зберігається в льодовиках. Більшу частину вільної води складають ґрунтові води. Таким чином, річки і озера містять всього лише близько 0,3% прісної води світу.
Для наочності, на кожну ванну солоної води припадає 1 літр прісної, з якого тільки 1 чарка доступна для пиття.
Водна криза в світі
Для людини дуже важливо пити чисту воду - це одна з основних складових здоров'я, як і чисте повітря, здорова їжа і фізична активність.
Зараз стає очевидним, що ми споживаємо дуже багато води, більше, ніж Планета може відновити і очистити.
Багато країн вже досягли граничних можливостей водокористування: споживання прісної води за останні півстоліття потроїлася. Понад мільярд людей на планеті не мають доступу до чистої питної води і ще 2.6 мільярда відчувають нестачу води для потреб гігієни. В Африці, наприклад, більше половини населення страждають від 6 серйозних хвороб, пов'язаних з водою. Від цих хвороб гинуть мільйони дітей по всьому світу. На думку експертів політичні конфлікти наступного століття будуть пов'язані зі скороченням запасів питної води.
За прогнозами вчених до 2025 року дві третини населення Землі відчуватимуть нестачу чистої води.
В Україні ми схильні думати, що брак питної води - проблема інших далеких країн. Але це не так. Хоча ми ще не відчуваємо цього щодня, тиск на наші прісноводні запаси і навколишнє середовище збільшується. До того ж, майже у всіх регіонах країни ми бачимо жахливе забруднення водойм, які забезпечують наші міста і села питною водою. Погане очищення і хлорування водопровідної води ставлять під загрозу наше здоров'я. Зміна клімату спричиняє додатковий тиск на наші водні запаси.
А який твій водний слід?
Чи замислювався ти над тим, скільки води ти випиваєш на день? А скільки води ти «з'їдаєш», «одягаєш» або використовуєш іншим Кожен продукт, який ми купуємо, від футболки, шматка хліба до електроприладів вимагає воду для виробництва. Візьмемо, наприклад, твою футболку. Тут ми повинні врахувати воду, необхідну для вирощування бавовни, а також воду, використану в процесі виробництва і фарбування. Таким чином, виробництво однієї футболки вимагає 2700 л води. Кількість води, яка використовується для виробництва продукту, називається Водним слідом продукту. Таким же чином ми можемо підрахувати Водний слід країн, компаній і окремих людей. Середньостатистичний Водний слід по світу становить 1240 м3 на людину на рік. Водний слід країни розраховується за кількістю води, використаної для виробництва всіх товарів, які споживають жителі країни, в тому числі імпортних. Тому очевидно, що