Питання №1 Основні особливості епосу:
Віршована форма. Вільна форма викладу .Прозова форма .Розповідь про події у теперішньому часі
Питання №2 Основні особливості лірики:
Віршована форма. Вільна форма викладу. Сухість викладу матеріалу .Прозова форма
Дік Сенд сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім'я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи.
У п'ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона "Пілігрим" Новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду.
Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг до Дікові врятувати себе й інших.
Як добре, коли поряд є така людина: вона завжди до Тому я б дуже хотів мати такого друга, як Дік Сенд.
Пети́ция рабо́чих и жи́телей Санкт-Петербу́рга 9 января́ 1905 го́да — исторический документ, петиция или челобитная, с которой петербургские рабочие во главе со священником Георгием Гапоном шли к царю Николаю II в день Кровавого воскресенья, 9 (22) января 1905 года. Петиция была составлена 5—8 января 1905 года Георгием Гапоном и группой рабочих — лидеров «Собрания русских фабрично-заводских рабочих г. Санкт-Петербурга» (далее — «Собрания») при участии представителей демократической интеллигенции. Петиция содержала ряд требований, часть из которых имела политический, а часть — экономический характер. Главным требованием Петиции было уничтожение власти чиновников и созыв народного представительства в форме Учредительного собрания на основе всеобщего, прямого, тайного и равного голосования. Остальные требования петиции делились на три части: «Меры против невежества и бесправия русского народа», «Меры против нищеты народной» и «Меры против гнёта капитала над трудом». Общее количество требований доходило до семнадцати. Политические требования петиции, предполагавшие ограничение самодержавия, были расценены правительством как «дерзкие» и послужили причиной разгона рабочего шествия