отдам все что есть Вычислите длину окружности и площади круга одного и того же заданного радиуса R. Записать в массив данные для трёх окружностей и вывести данные из массива . BASIC
Лошадь, которая выиграла скачки, оказывается фальшивым рысаком. Её отвозят в глубинку и кормят отравленным зерном. Животное умирает в муках.
Изумруд — рослая беговая лошадь с ногами и телом безупречных форм. Он живёт в конюшне вместе с другими беговыми жеребцами, которые не терпят друг друга. Несколько дней назад, из-за недостатка места, к ним в конюшню поселяют молодую кобылу, и неприязнь между жеребцами усиливается.
Изумруда тщательно готовят к соревнованиям. Главный наездник конюшни, англичанин, которого одинаково боятся и уважают и люди, и лошади, проверяет, готов, ли Изумруд. Бега начинаются. Под руководством англичанина Изумруд выигрывает.
Через несколько минут распряжённого Изумруда приводят к трибунам. Люди тесно обступают лошадь, рассматривают его ноги, бока, шерсть, кричат, что это фальшивый рысак, поддельная лошадь, обман и мошенничество, и требуют вернуть деньги назад.
Ничего не понимающего Изумруда — ведь он выиграл — отводят назад в конюшню. Идут скучные дни. Приходят какие-то люди, осматривают его ноги, зубы, трут шерсть и кричат друг на друга. Потом выводят из конюшни и долго-долго ведут по каким-то улицам, приводят на вокзал, сажают в вагон, привозят в какую-то деревню и запирают в конюшне, отдельно от других лошадей. И снова какие-то люди осматривают его. Главный в этой конюшне человек, к которому Изумруд испытывает неподдельный ужас. Однажды этот человек кладёт ему в кормушку овёс странного вкуса. Изумруд чувствует в животе резь, которая увеличивается с каждой минутой. Наконец она становится нестерпимой, перед глазами кружатся огненные колёса, тело становится дряблым, ноги подкашиваются, и жеребец падает. Какая-то сила несёт его вниз, в глубокую, холодную яму. Ухо его ещё улавливает грубый человеческий окрик, но он уже не чувствует, как его толкают в бок каблуком.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Лошадь, которая выиграла скачки, оказывается фальшивым рысаком. Её отвозят в глубинку и кормят отравленным зерном. Животное умирает в муках.
Изумруд — рослая беговая лошадь с ногами и телом безупречных форм. Он живёт в конюшне вместе с другими беговыми жеребцами, которые не терпят друг друга. Несколько дней назад, из-за недостатка места, к ним в конюшню поселяют молодую кобылу, и неприязнь между жеребцами усиливается.
Изумруда тщательно готовят к соревнованиям. Главный наездник конюшни, англичанин, которого одинаково боятся и уважают и люди, и лошади, проверяет, готов, ли Изумруд. Бега начинаются. Под руководством англичанина Изумруд выигрывает.
Через несколько минут распряжённого Изумруда приводят к трибунам. Люди тесно обступают лошадь, рассматривают его ноги, бока, шерсть, кричат, что это фальшивый рысак, поддельная лошадь, обман и мошенничество, и требуют вернуть деньги назад.
Ничего не понимающего Изумруда — ведь он выиграл — отводят назад в конюшню. Идут скучные дни. Приходят какие-то люди, осматривают его ноги, зубы, трут шерсть и кричат друг на друга. Потом выводят из конюшни и долго-долго ведут по каким-то улицам, приводят на вокзал, сажают в вагон, привозят в какую-то деревню и запирают в конюшне, отдельно от других лошадей. И снова какие-то люди осматривают его. Главный в этой конюшне человек, к которому Изумруд испытывает неподдельный ужас. Однажды этот человек кладёт ему в кормушку овёс странного вкуса. Изумруд чувствует в животе резь, которая увеличивается с каждой минутой. Наконец она становится нестерпимой, перед глазами кружатся огненные колёса, тело становится дряблым, ноги подкашиваются, и жеребец падает. Какая-то сила несёт его вниз, в глубокую, холодную яму. Ухо его ещё улавливает грубый человеческий окрик, но он уже не чувствует, как его толкают в бок каблуком.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.