ответ:Сре́днее арифмети́ческое (в математике и статистике) — разновидность среднего значения. Определяется как число, равное сумме всех чисел множества, делённой на их количество. Является одной из наиболее распространённых мер центральной тенденции.
Предложена (наряду со средним геометрическим и средним гармоническим) ещё пифагорейцами[1].
Частными случаями среднего арифметического являются среднее (генеральной совокупности) и выборочное среднее (выборки).
При стремлении количества элементов множества чисел стационарного случайного процесса к бесконечности среднее арифметическое стремится к математическому ожиданию случайной величины.
Чоловік Нори і батько трьох дітей, Торвальд відноситься до своєї дружини, як до красивої речі, а не як до особистості. Коли він дізнається про борг, то розчаровується в дружині, незважаючи на той факт, що вона зробила це, щоб йому до Коли вона вирішує піти з сім’ї, він говорить їй, що її обов’язки як жінки бути хорошою дружиною і матір’ю. Наприкінці п’єси він сподівається на те, що вона змінить свою думку. Очевидно, що він не помічає реальних проблем їхнього шлюбу і того, що він захоплюється своєю дружиною, як іграшкою. Він не розуміє, що поводиться з нею так, як поводився її батько. Торвальд на початку п’єси здається суворим і владним, але, врешті-решт, виявляється, що він дуже невпевнена у собі людина. Він хоче поваги, але не виявляє її до інших.
Торвальд Хельмер, колишній адвокат, на початку дії п’єси стає директором Акціонерного банку. Має бездоганну службову репутацію, чудовий затишний дім, люблячу дружину та дітей. На перший погляд — цілком позитивна людина. Він впевнений у собі: «…У мене вистачить мужності і сил… я така людина, яка все може взяти на себе» Торвальд Хельмер ставиться до дружини як до малолітньої дочки. Він звертається до неї в третій особі, ласкаво називаючи білочкою, пташкою, маленькою дивачкою і т.д. і жартівливо беручи її за вушко. Хельмер вважає Нору своєї лялечкою. Але будь-яку ляльку можна любити, няньчитися з нею, грати, а можна, не розрахувавши сили, і ненавмисно зламати, адже вона не має права голосу і взагалі ніяких прав. Хельмер – об’єкт, якому приносять жертву. Він живе виключно за нормами суспільної моралі, є по його ж словами «бездоганним чиновником» і повністю залежить від громадської думки, «витончена натура», як сказав доктор Ранк. Не здатний на подвиг, а тільки говорить про нього. Хельмер постійно повторює, що Нора належить йому, вся цілком. Про подвійну натуру Хельмера говорить те, як він ставиться до лікаря Ранку і Фру Лінне в обличчя і за спиною. Шлюб для Хельмера – це законне право власності чоловіка над дружиною. Не випадково п’єсу «Ляльковий дім» часто називають Нора». Мова в ній в першу чергу йде про несправедливість, допущену суспільством по відношенню до жінки і до людини як до особистості.
ответ:Сре́днее арифмети́ческое (в математике и статистике) — разновидность среднего значения. Определяется как число, равное сумме всех чисел множества, делённой на их количество. Является одной из наиболее распространённых мер центральной тенденции.
Предложена (наряду со средним геометрическим и средним гармоническим) ещё пифагорейцами[1].
Частными случаями среднего арифметического являются среднее (генеральной совокупности) и выборочное среднее (выборки).
При стремлении количества элементов множества чисел стационарного случайного процесса к бесконечности среднее арифметическое стремится к математическому ожиданию случайной величины.
Объяснение:
надеюсь ведь вопрос некоректный
Торвальд Хельмер характеристика
Чоловік Нори і батько трьох дітей, Торвальд відноситься до своєї дружини, як до красивої речі, а не як до особистості. Коли він дізнається про борг, то розчаровується в дружині, незважаючи на той факт, що вона зробила це, щоб йому до Коли вона вирішує піти з сім’ї, він говорить їй, що її обов’язки як жінки бути хорошою дружиною і матір’ю. Наприкінці п’єси він сподівається на те, що вона змінить свою думку. Очевидно, що він не помічає реальних проблем їхнього шлюбу і того, що він захоплюється своєю дружиною, як іграшкою. Він не розуміє, що поводиться з нею так, як поводився її батько. Торвальд на початку п’єси здається суворим і владним, але, врешті-решт, виявляється, що він дуже невпевнена у собі людина. Він хоче поваги, але не виявляє її до інших.
Торвальд Хельмер, колишній адвокат, на початку дії п’єси стає директором Акціонерного банку. Має бездоганну службову репутацію, чудовий затишний дім, люблячу дружину та дітей. На перший погляд — цілком позитивна людина. Він впевнений у собі: «…У мене вистачить мужності і сил… я така людина, яка все може взяти на себе» Торвальд Хельмер ставиться до дружини як до малолітньої дочки. Він звертається до неї в третій особі, ласкаво називаючи білочкою, пташкою, маленькою дивачкою і т.д. і жартівливо беручи її за вушко. Хельмер вважає Нору своєї лялечкою. Але будь-яку ляльку можна любити, няньчитися з нею, грати, а можна, не розрахувавши сили, і ненавмисно зламати, адже вона не має права голосу і взагалі ніяких прав. Хельмер – об’єкт, якому приносять жертву. Він живе виключно за нормами суспільної моралі, є по його ж словами «бездоганним чиновником» і повністю залежить від громадської думки, «витончена натура», як сказав доктор Ранк. Не здатний на подвиг, а тільки говорить про нього. Хельмер постійно повторює, що Нора належить йому, вся цілком. Про подвійну натуру Хельмера говорить те, як він ставиться до лікаря Ранку і Фру Лінне в обличчя і за спиною. Шлюб для Хельмера – це законне право власності чоловіка над дружиною. Не випадково п’єсу «Ляльковий дім» часто називають Нора». Мова в ній в першу чергу йде про несправедливість, допущену суспільством по відношенню до жінки і до людини як до особистості.
Объяснение: